chrome firefox opera safari iexplorer

Україна потребує нової стратегії розвитку фізичної культури та спорту, — Томенко

12 жовтня 2016 о 17:25

На цьому наголосив віце-президент НОКу Микола Томенко під час сьогоднішнього засідання виконкому Національного олімпійського комітету, де обговорювалася ситуація щодо підсумків виступу нашої команди на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро та плани підготовки до Зимової олімпіади-2018.

Як поінформував Микола Томенко, за результатами засідання виконкому було ухвалене рішення про проведення Спортивного конгресу України, на якому необхідно буде затвердити стратегію розвитку фізичної культури та спорту України бодай на найближчі 10-20 років.

«Проблема нашого спорту полягає в тому, що нинішній, пострадянський період існування управлінської моделі та принципів фінансування цієї галузі себе остаточно вичерпав. І цілком очевидно, що необхідні зміни як на управлінському рівні, так і на рівні фінансування цієї галузі», – зазначив М. Томенко.

Крім того, очевидно, що керівника міністерства чи спортивного комітету, який опікуватиметься фізичною культурою і спортом в Україні, мусить визначати не політична партія, а спортивна спільнота, додав він.

На його думку, необхідно нарешті визначити перелік пріоритетних видів спорту як на рівні держави, так і на рівні конкретного району, а також забезпечити гідну оплату праці спортивним тренерам. Він зауважив, що неприпустимо, щоб тренери, які готують олімпійців, і надалі отримували зарплату у 3-3,5 тис грн.

За словами Томенка, визначення пріоритетів дасть можливість забезпечити належне фінансування та підготувати відповідним чином спортивну інфраструктуру. «Також необхідно провести інвентаризацію та визначити під ці пріоритетні види спорту спеціалізацію дитячих спортивних шкіл. Популярно кажучи, не може 90% дитячих спортивних шкіл в Україні готувати лише футболістів», – зауважив віце-президент НОКу.

Він висловив сподівання, що найближчим часом відбудеться засідання Спортивного конгресу і Україна отримає нову політику у сфері фізичної культури та спорту.

Розділи: Політика

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути