chrome firefox opera safari iexplorer

14 грудня в Амстердамі вирішать долю «скіфського золота»

10 грудня 2016 о 15:46

14 грудня в Амстердамі має відбутися суд, у якому вирішуватиметься доля археологічних шедеврів, що були надані для виставки в музеї Алларда Пірсона чотирма кримськими музеями.

Юридично ці експонати є власністю Музейного фонду України, нагадує «Дзеркало тижня».  

2013 року випала нагода ознайомити з кримськими експонатами європейських поціновувачів. На основі Кримського республіканського краєзнавчого музею, Бахчисарайського і Керченського історико-культурних заповідників та Національного заповідника «Херсонес Таврійський» було створено виставку під назвою «Крим. Золотий острів у Чорному морі», яка проходила у Бонні й Амстердамі.

Для «підкріплення» було залучено золоті витвори мистецтва, які зберігаються у Музеї історичних коштовностей України.

Отже, 2013 року в Ландесмузеї німецького міста Бонн було відкрито виставку археологічних експонатів, яка охоплює період від початку грецької колонізації (VI ст. до н.е.) до раннього Середньовіччя. У ній відобразилася драматична історія співіснування і боротьби давньогрецьких міських центрів і степових номадів. Кожен з народів залишав по собі своєрідні витвори мистецтва, які стали відомі людству завдяки важкій і копіткій праці археологів.

 gazeta.dt.ua

На виставці представлено вироби, створені скіфськими, сарматськими та ранньосередньовічними — готськими й аланськими — майстрами. Але не всі експонати виконані з дорогоцінних металів — на виставці є також шедеври з каменю, кераміки і навіть з такого недовговічного матеріалу, як дерево.

Своєрідною емблемою виставки стало кам'яне зображення міфічної змієногої Апі — богині Землі, яку скіфи шанували як свою прародительку. Прабатьком скіфів, якщо вірити античним історикам, був сам Зевс.

 gazeta.dt.ua

Особливо привертають увагу знахідки зі знаменитого Усть-Альмінського некрополя — поховального комплексу скіфсько-сарматської доби (І—ІІІ ст. н.е.), який складається з кількох тисяч могил. Найчастіше померлих ховали цілими родинами у багатоярусних могильниках. Для особливо знатних одноплемінників будували склепи з катакомбами, поруч викопували могили для коней.

Сармати з пошанівком прощалися зі своїми померлими, споряджали їх «необхідними» у потойбічному світі, а також красивими речами. Тут і вишуканий лакований античний посуд з фантастичними малюнками, і скляний та бронзовий посуд з Італії й Малої Азії, і розписні дерев'яні саркофаги й статуетки давньогрецьких богів, туалетне приладдя й зброя.

В одній з могил виявилися фрагменти дерев'яних шкатулок для косметичних засобів. Вони вкриті лаком з вишуканими кольоровим розписом. З'ясувалося, що шкатулки були привезені до Криму з Китаю славнозвісним «шовковим шляхом» дві тисячі років тому. Дрібні фрагменти дерева збереглися завдяки якісному китайському лаку.

Сенсаційна знахідка східних речей в античному світі привернула увагу японських реставраторів. За справу взявся майстер найвищого рангу, який займається реставрацією речей імператора Японії. І після копіткої праці впродовж трьох років з купки фрагментів шкатулки були відновлені у первісному вигляді!

 gazeta.dt.ua

Окрім кримських артефактів, справжньою окрасою виставки стали золоті вироби з південноукраїнських курганів, які зберігаються в Музеї історичних коштовностей України, зокрема меч зі знаменитої Товстої Могили, скіфського кургану ІV ст. до н.е.

Золоті піхви меча прикрашають так звані сцени шматування тварин хижаками — найпопулярніший сюжет скіфського «звіриного стилю».

Півроку німецькі поціновувачі милувалися кримськими старожитностями. На початку 2014 року виставку було перенесено до столиці Нідерландів — Амстердама, де 6 лютого в Археологічному музеї Алларда Пірсона відбулося її урочисте відкриття.

А вже через 10 днів сталася анексія Кримського півострова сусідньою державою. Одразу постало питання про подальшу долю кримських артефактів.

Українські музейники наголошують: музейні експонати відносяться до державної частини Музейного фонду України. Згідно з конвенцією ЮНЕСКО 1970 року, у випадку окупації музейні колекції мають бути повернуті на територію України.

Але Музей Алларда Пірсона не наважився взяти на себе відповідальність щодо того, куди повертати коштовні експонати — в Крим, музеям, які тепер у зоні окупації іноземною державою, чи в Україну, і поклав ухвалення цього рішення на суд.

Кримські музеї подали на Музей Алларда Пірсона позов до Окружного суду Амстердама. П'ятого жовтня відбулося перше судове засідання, в якому взяли участь представники трьох сторін — кримських музейних закладів, Держави Україна і музею Алларда Пірсона.

Остаточне рішення суд має ухвалити 14 грудня 2016 р.

 

29 березня

Інші дати
Марія Вольвач
1841 – українська поетеса, письменниця, громадсько-культурна діячка.
Розгорнути
Народилася Марійка Підгірянка
1891 – Марійка Підгірянка (Марія Ленерт-Домбровська) – українська поетеса, педагог. Авторка збірки поезій «Відгуки душі», поеми «Мати-страдниця», книжок для дітей «Вертеп», «Святий Миколай на Підкарпатській Русі», «Малий Василько», «Кравчиня Маруся», «Юркова мандрівка», «Зайчик і Лисичка», байок, казок, пісень, загадок.
«Спіть, діточки, спіть, Віченька стуліть ! Дрібен дощик стукотить, Вікнам казку гомонить… Дрібен дощик пада там, А тут тихо, тепло нам. При матусі рідненькій, У світличці чистенькій. Спіть, діточки, спіть. Віченька стуліть» (Марійка Підгірянка)
Розгорнути