chrome firefox opera safari iexplorer

Повернуте Києву скіфське золото вже виставили в музеї коштовностей

09 вересня 2014 о 15:24

Скіфське золото та скарби сарматів, які тривалий час залишалися в Амстердамі через правову суперечку, спричинену окупацією Криму Росією, вже виставлені в експозиції Музею історичних коштовностей України на території Києво-Печерської Лаври.

Про це Укрінформу повідомила завідувач музею Людмила Строкова.

«Це перший день для загального відвідування. Вчора ми їх виставили, у вихідний день для відвідувачів. І сьогодні це перший день, що їх можна побачити саме в експозиції», — сказала Строкова.

За її словами, у Київ з амстердамського Музею Алларда Пірсона повернулися всі 19 експонатів, що надавалися для виставки в рамках спільного з кримськими музеями проекту «Крим — золотий острів у Чорному морі». Це загалом 22 одиниці, серед яких вироби з золота, срібла та бронзи від IV ст. до н.е. до І ст. до н.е. Зокрема, це золотий скіфський шолом, золотий скіфський меч та піхви до нього, а також сарматські коштовності: прикраси та предмети побуту. Як зазначила музейниця, страхова вартість цих експонатів складала 11,5 млн євро.

Ще 565 експонатів з кримських музеїв, за словами Строкової, залишаються в Амстердамі в Музеї Пірсона до юридичного вирішення питання про місце їх повернення.

Нагадаємо, експонати з кримських музеїв Сімферополя, Керчі, Бахчисарая і Херсонеса, а також київського Музею історичних коштовностей України виставлялися в Європі в рамках спільного проекту «Крим — золотий острів у Чорному морі» з 3 липня 2013 року до 31 серпня 2014-го. Внаслідок окупації Росією українського Криму виник правовий конфлікт стосовно сторони повернення кримських експонатів. Нині вони зберігаються у Музеї Алларда Пірсона в Амстердамі — останньому місці експозиції виставки.

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути