14 квітня (коли минає рік уряду Гройсмана, і коли він та коаліція втрачають імунітет) відставки премʼєра, скоріше за все, не відбудеться. Адже страх перед дочасними виборами, страх втратити мандат у нинішніх депутатів набагато більший, ніж бажання знайти більш адекватного прем’єра і більш професійний уряд.
Про це лідер Громадського руху «Рідна країна» Микола Томенко сказав в інтервʼю «Украні молодій», коментуючи ситуацію з утаємниченням списків нинішньої коаліції та можливими варіантами її переформатування.
На думку політика, найбільш імовірним після 14 квітня є формат «2+1» із поверненням у коаліцію фракції Ляшка (БПП, НФ + Ляшко). «Але з цим будуть пов’язані й інші зміни. Наприклад, зміна голови НБУ Валерії Гонтаревої, про що багато говорять останнім часом. Кажуть, на її місце може прийти Віктор Ющенко. Також, очевидно, предметом торгів стануть і деякі міністерські посади. Але радикальної зміни ні коаліції, ні прем’єра я не бачу. Водночас є й інший механізм розпуску парламенту: доведення факту неіснування коаліції і тиску на Президента, щоб він реалізував своє право на оголошення дострокових виборів», — зауважив М. Томенко.
«Я думаю, що в нас усі розуміють, що не можна далі рухатися країні з парламентом, якому не довіряє понад 80% населення і де рішення купуються за гроші, за посади чи інші преференції. Але для того, щоб не отримати парламент ще гірший, треба ще до виборів змінити і ЦВК, і виборче законодавство», — зазначив Томенко.
До того ж, на його переконання, нинішній парламент перед розпуском має скасувати депутатську недоторканність. «Причому, для цього є всі можливості і в Президента, і в Генерального прокурора. Це, як мінімум, відсіяло би з парламенту бізнесменів, які йдуть туди за депутатським прикриттям своїх оборудок. Ну не можна 25 років незалежності на всі вибори виходити з цією обіцянкою і нічого не робити! Так само (хоча я і критикував Кучму та його референдум 2000 року) і позицію про зменшення депутатського корпусу до 300 членів я б теж реалізував. Тобто, ми маємо спочатку виписати проект європейського парламенту, а тоді вже йти на дочасні вибори», — вважає політик.
Нове виборче законодавство, на думку М. Томенка, мають творити і «притомні» депутати, які розуміють необхідність змін, і експертне середовище, і громадські організації, які давно працюють над виробленням цивілізованих політичних правил гри, і міжнародні інституції, які нагадують нашій владі про її обіцянки. «Зокрема, і про нове виборче законодавство на пропорційній основі з відкритими списками, прописане в коаліційній угоді. І громада має тиснути на владу й нагадувати про те, що вона їй обіцяла. Бо якщо так далі буде продовжуватися, то нам доведеться згадувати про прецедент Кравчука, коли в дуже непростій ситуації у 1994 році довелося йти на одночасні парламентські та президентські вибори», — вважає Микола Томенко.
