chrome firefox opera safari iexplorer

Стародавня церква з Чернігівщини вирушила у Пирогів

27 липня 2017 о 11:03

Старовинна дерев’яна Миколаївська церква з Менського району, що на Чернігівщині, стане ще однією родзинкою експозиції Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогові, повідомляє «День».

До цього часу в музеї під відкритим небом можна було побачити п’ять дерев’яних храмів з різних регіонів України. Цього року з’явиться ще один, побудований у 1763 році в селі Городище на Менщині.

Молодший науковий співробітник районного краєзнавчого музею імені Покотила Ігор Андрієнко розповідає: «Це церква козацького періоду. Вона почала занепадати й руйнуватися, доглядати за нею було нікому, тож спеціалісти запропонували перевезти цю церкву до Пирогова у музей. Вона була розібрана й перевезена на Київщину. На сьогодні вона складається й буде радувати око відвідувачів музею».

За словами фахівця, реконструйований Миколаївський храм постане точно в такому ж вигляді, як і раніше. Причому майстрам доведеться дуже старанно потрудитися, адже в ті далекі часи цей та подібні храми складалися без жодного цвяха, дерев’яні колоди чи дошки дуже щільно підганялися одна під одну.

Зазначу, що в Менському районному краєзнавчому музеї імені Покотила нещодавно з’явилася окрема експозиція, присвячена храмам і монастирям, духовним святиням цього краю. Можемо побачити фото й малюнки навіть тих церков, які до нашого часу, на жаль, не збереглися. В тому числі – фото Свято-Миколаївського храму, який відтепер можна побачити у тематичному відділі «Полісся» Національного музею народної архітектури та побуту.

Співробітники екскурсійного відділу музею в Пирогові, куди я зателефонувала, розповіли, що відновлювальні роботи тривають доволі швидкими темпами, вже зводяться маківки Миколаївського храму. Напевно, вже скоро церкву можна буде освятити, і після цього вона нарешті стане доступною як для прочан, так і для туристів.

Цікаво, що перші експонати до колекції музею народного побуту й архітектури України надійшли з експедиції саме по Чернігівській області ще в жовтні 1969 р. Це були предмети жіночого та чоловічого одягу, побутові тканини, ікони та дерев'яні предмети побутово-господарчого призначення. Тож традиція не припиняється, фонди музею продовжують поповнюватися і в наш час!

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути