chrome firefox opera safari iexplorer

Стародавня церква з Чернігівщини вирушила у Пирогів

27 липня 2017 о 11:03

Старовинна дерев’яна Миколаївська церква з Менського району, що на Чернігівщині, стане ще однією родзинкою експозиції Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогові, повідомляє «День».

До цього часу в музеї під відкритим небом можна було побачити п’ять дерев’яних храмів з різних регіонів України. Цього року з’явиться ще один, побудований у 1763 році в селі Городище на Менщині.

Молодший науковий співробітник районного краєзнавчого музею імені Покотила Ігор Андрієнко розповідає: «Це церква козацького періоду. Вона почала занепадати й руйнуватися, доглядати за нею було нікому, тож спеціалісти запропонували перевезти цю церкву до Пирогова у музей. Вона була розібрана й перевезена на Київщину. На сьогодні вона складається й буде радувати око відвідувачів музею».

За словами фахівця, реконструйований Миколаївський храм постане точно в такому ж вигляді, як і раніше. Причому майстрам доведеться дуже старанно потрудитися, адже в ті далекі часи цей та подібні храми складалися без жодного цвяха, дерев’яні колоди чи дошки дуже щільно підганялися одна під одну.

Зазначу, що в Менському районному краєзнавчому музеї імені Покотила нещодавно з’явилася окрема експозиція, присвячена храмам і монастирям, духовним святиням цього краю. Можемо побачити фото й малюнки навіть тих церков, які до нашого часу, на жаль, не збереглися. В тому числі – фото Свято-Миколаївського храму, який відтепер можна побачити у тематичному відділі «Полісся» Національного музею народної архітектури та побуту.

Співробітники екскурсійного відділу музею в Пирогові, куди я зателефонувала, розповіли, що відновлювальні роботи тривають доволі швидкими темпами, вже зводяться маківки Миколаївського храму. Напевно, вже скоро церкву можна буде освятити, і після цього вона нарешті стане доступною як для прочан, так і для туристів.

Цікаво, що перші експонати до колекції музею народного побуту й архітектури України надійшли з експедиції саме по Чернігівській області ще в жовтні 1969 р. Це були предмети жіночого та чоловічого одягу, побутові тканини, ікони та дерев'яні предмети побутово-господарчого призначення. Тож традиція не припиняється, фонди музею продовжують поповнюватися і в наш час!

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути