chrome firefox opera safari iexplorer

Музей найвідомішої української ілюстраторки облаштовують у її рідному селі на Львівщині

07 вересня 2017 о 12:00

Софія Караффа-Корбут у середині 20 століття проілюструвала кожну четверту дитячу книжку в Україні. У Куткорі, рідному селі художниці на Львівщині, облаштовують музей її творчості, пише Zaxid.net.

У її роду були венеційські князі, білоруська шляхта і козаки, які начебто, після ліквідації Січі переїхали на Львівщину, у село Куткір Буського району. Там минули дитячі роки Софії.

«Тут жили її мати, бабця, тут вона виросла, тут вона закінчувала початкову школу», ‒ веде нас селом Роман Желізко, сільський голова Куткора.

Роман Желізко хоче, аби пам'ять про славетну ілюстраторку у Куткорі не зникла, тому започаткував музей.

Експозиція починається уже із сходової клітки двоповерхової будівлі. Наразі раритети розмістили у двох кімнатах.

Відвідувачам покажуть найперші твори ілюстраторки, які вона намалювала у Куткорі.

Софія Караффа-Корбут відома передовсім як сильний графік. У середині XX століття вона проілюструвала кожну четверту дитячу книжку в Україні.

«Караффа-Корбут ілюструвала більше 50 книг, які вийшли накладом 6 мільйонів. Тут в нас ще не всі є прижиттєві видання, але маємо 28 її книг», ‒ показує раритети Роман Желізко.

Музей уже має 150 творів мисткині: це графіка до книжок «Лісова Пісня», «Іван Вишенський». 28 творів тут ‒ оригінали. Їх передав спадкоємець робіт художниці Василь Валько, він і допомагає створювати цей музей.

Покажуть тут і кераміку, розписану Софією Караффою-Корбут.

В окремій кімнаті розмістили цикл Шевченкіани. Деякі ілюстрації навіть не увійшли в жодну книжку.

Там же ж експонують особисті речі художниці.

«У нас є стіл Караффи-Корбут, за яким вона працювала і малювала свої твори, дзеркальце, яким вона користувалася, стілець, на якому вона сиділа, це подарував для нашого музею Василь Валько. А ще маємо вишиті рушники з помешкання мисткині з іменними ініціалами», ‒ коментує сільський голова.

У третій кімнаті музею наразі квартирує бібліотека, але її обіцяють переселити. Ремонт і експозицію громада зробила сама, за гроші із сільського бюджету. Та щоб закінчити роботи, просять зголоситися меценатів.

«Нам ще треба купити вітрини для експонатів, бо є ще багато книжок, багато творів, які ми ще не показали. Окрім того підлога не в належному стані», ‒ каже Роман Желізко.

Щойно у Куткорі закінчать з ремонтом, одразу відчинять музей для відвідувачів.

Більше робіт талановитої українки можна переглянути тут.

2 жовтня

Інші дати
2 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день соціального педагога.
  • Міжнародний день ненасильства.
Розгорнути
Богдан Стельмах 
1943 – український поет. Його вірші «Перший сніг», «Пшеничне перевесло», «Колиска вітру», «Запроси мене у сни», «Тільки раз цвіте любов» з музикою Івасюка й Білозіра стали загальнонаціональними шлягерами у виконанні гуртів Ватра, Океан Ельзи та Плач Єремії, виконавців Руслани й Олександра Пономарьова, Софії Ротару і Василя Зінкевича.
Розгорнути
Михайло Жук
1883 – український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт «Дівчина в кріслі», «Гуцул», «Портрет батька», хрестоматійних портретів М. Вороного, Г Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Михайло Іванов
1871 – український учений-тваринник, педагог, засновник експериментальних зоотехнічних станцій у заповіднику Асканія-Нова.
Розгорнути
Народився Йосип Бокшай
(1891, с. Кобилецька Поляна Закарпатської області. - 1975) - український живописець, майстер пейзажу. Спільно з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Автор картин "Озеро в горах", "Синевир", "Полонина Рівна", "Зустріч на полонині"
Розгорнути
Народився Денис Січинський
(1865 - 1909) – композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.
Розгорнути
Народився Іван Багряний
(1907 – 1963), український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Автор романів «Сад Гетсиманський», «Тигролови», поеми «Гуляй-Поле». Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).
«Перейшов усі світи я — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, р і д н а м о в о ! Мово — пісня колискова. Мова — м а т е р і у с т а.» («Рідна Мова», 1937)
Розгорнути