chrome firefox opera safari iexplorer

Як вберегтися від осінньої депресії

29 вересня 2017 о 11:46

Осіння погода — нестабільна. То сонце, то дощ і рвучкий вітер. Важко адаптуватися до її змін, непросто «перемикнути» себе на режим постійних холодів. У міжсезоння багатьох із нас починає турбувати апатія, ми втрачаємо енергію, наша працездатність зменшується.

Якщо вчасно не допомогти собі побороти хандру, ситуація з часом тільки ускладнюватиметься. Як цього уникнути, цікавилась Україна молода.

Лікарі кажуть, що одна з причин сезонної хандри — зменшення кількості природного денного світла. Адже на сонці організм продукує вітамін Д, який прискорює вироблення ендорфіну.

А ендорфін, як відомо, — гормон радості. Природне сонячне світло виробляє спеціальні речовини, які стимулюють людину до роботи, тримають у тонусі.

Відповідно, зі зменшенням світлового дня зменшується і праце­здатність.

Психологи зауважують: панікувати не варто. А для початку спробувати прибрати «тло» для депресії — подовжити свій світловий день.

Потужний заряд енергії ми отримуємо з променями сонця, яке сходить, каже психолог Олена Хаустова. Тому радить спостерігати за сходом сонця — це допоможе подолати ранкову сонливість.

Важливо знаходити час для прогулянок на свіжому повітрі. Робити це варто регулярно, хоча б півгодини щодня. Якщо є можливість — прогулюйтеся перед сном.

Це сприятиме повноцінному нічному відпочинку. У вихідні, якщо дозволяє погода, вибирайтеся в парк або за місто. Використовуйте кожен погiдний день із користю для себе.

Додаткова робота? Не зараз!

Щоб забути про хандру і включитися в робочий процес, потрібно не просто взяти себе в руки, а набратися терпіння, налаштуватися на позитив, переконані психологи.

«Наш організм має великі адаптаційні можливості — по­трібно лише допомогти йому, — вважає Олена Хаустова. — Візьміть за правило починати ранок iз контрастного душу, а незадовго до сну приймати теплу ванну з морською сіллю або травами. Ретельно плануйте робочі дні. Так точно знатимете, що маєте «здолати» впродовж дня: буде стимул дочекатися вечора й відпочити.

Не напружуйте себе додатковою роботою. Важливо вчасно казати собі «стоп» і розслабитися».

«Гормон щастя» — чорний шоколад

Звісно, сонячних днів восени не так багато, як улітку. Однак лікарі радять частіше виходити на вулицю, «ловити» сонце, адже воно — джерело тепла та енергії.

Якщо випаде погiдний день — постійте під сонячним промінням бодай кілька хвилин, підставляючи обличчя, руки. І вдома не шкодуйте світла.

Ширше відчиняйте вікна, приберіть темні штори — нехай світло проникає в приміщення. Яскраві світильники, лампочки, які дають більше світла, також стануть у пригоді під час осінньо-зимового періоду.

Психологи радять оточувати себе яскравими кольорами. Розкладіть на робочому столі, на столику біля ліжка, на кухні свіжі фрукти яскравих кольорів: мандаринки, червоні яблука, апельсини.

Матимете таким чином ще й додаткову ароматерапію, яка допоможе справитися із занепадом сил. Аромат цитрусових освіжає, бадьорить, додає радості, нагадують медики.

Фахівці просять не забувати: нині, в період міжсезоння, коли наш фізичний стан більш вразливий, ніж будь-коли, важливо відмовитися від алкоголю та стежити за своїм харчуванням.

Краще надавати перевагу простій легкій їжі — це може бути і вівсяна каша, і нежирні молочні продукти, обов’язково — білки (нежирне м’ясо), варені (не дуже круто) яйця, чай без солодощів і борошняних виробів, фрукти.

З ласощів доцільно вибирати чорний шоколад, який містить серотонін (так званий «гормон щастя»).

Не забувайте про банани, нежирну рибу — вони багаті на магній, який лікарі називають природним транквілізатором (заспокійливим).

Поліпшити настрій допоможуть фундук, мигдаль, гречка, морська капуста, квасоля, вівсянка, що мають у своєму складі «антистресові» мікроелементи.

— Організму нині не вистачає природних вітамінів, тому в раціон важливо включати достатньо свіжих овочів, — зауважує лікар-дієтолог Інна Шапошникова. — Найкраще обирати сезонну городину, а не парникові помідори чи огірки, насичені нітратами. Можна вживати й аптечні полівітамінні препарати, однак попередньо варто проконсультуватися з лікарем.

Як розкласти все по поличках

Запорука гарного настрою та енергія для нових справ — це повноцінний відпочинок уночі. Тому о цій порі дуже важливо мати здоровий сон, достатньо висипатися.

Для відновлення сил, кажуть лікарі, людина потребує 7-9 годин нічного відпочинку. Адже під час сну організм поповнює резерви мелатоніну — гормону, який відповідає за позитивні емоції.

Важливо пам’ятати, що спати найкраще в добре провітреному приміщенні. Перед сном не читайте новин, забудьте про інтернет. Доцільніше послухати приємну музику, зробити самомасаж, який допоможе розслабитися.

А ввечері добре прогулятися на свіжому повітрі. Візьміть собі за правило за кілька годин до сну вийти надвір, насолодитися природою. Кисень робить шкіру свіжою, а рух покращує кровообіг.

Після півгодинної вечірньої прогулянки здоровий міцний сон прийде швидше. За умови, що всі денні клопоти, недороблені справи ви відсунене в бік, дозволивши думкам сконцентруватися на чомусь приємному.

— Восени важливо упорядкувати свої думки і не ставити перед собою непосильних завдань. Варто усвідомити: сумно не тому, що «я поганий і все в мене погано», а тому, що настала осінь, — переконана Олена Хаустова. — Займіться улюбленою справою або відкрийте в собі нові таланти. Підіть на курси шиття, напишіть оповідання, почніть вивчати іноземну мову. Восени і взимку настає зручний час для відвідування театрів, концертів, музеїв. Приємне спілкування в колі сім’ї теж допоможе забути про сірі дні.

Отримуйте нові емоції, які дають наснагу до життя: спілкуйтеся з друзями, займіться спортом, просто зробіть ранкову зарядку, знайдіть заняття до душі.

Коли людина зайнята цікавою справою, їй ніколи відволікатися на сумні думки.

Загалом увесь живий світ реагує на зміну пір року: дерева скидають листя, тварини линяють і впадають у сплячку.

Ми також біологічні істоти, тому зобов’язані відреагувати на зміну сезону певним зниженням життєвого тонусу, уповільненням обмінних процесів, наголошує фахівець.

Усе це пристосувальна реакція до зменшення світлового дня, коливань магнітного поля землі, і назвати це депресією не можна.

Але є люди, значно чутливіші до сезонних змін, погоди, і їх адаптація відбувається складніше.

«У таких людей настає знесилення, погіршення настрою, і цей стан ми називаємо осінньою депресією. Але люди змінюються не тільки восени. Існують весняні сплески дратівливого настрою, які можуть бути депресивними. Звісно, що все це користі здоров’ю не додає.

З іншого боку, осіння, як і будь-яка сезонна, депресія — це можливість зупинитися, подумати, кажуть лікарі.

«Є таке поняття, як «аналітична румінація», образно кажучи «жуйка думок». Коли людина подумки прокручує події останнього часу, аналізує, переосмислює, — пояснює пані Олена. — Це корисний процес — він дає можливість розкласти «по поличках» події недавнього минулого, дати їм оцінку. Для того, щоб рухатися далі. Сама по собі депресія стирає оптимістичний глянець iз того, що було раніше. І людина стає реалістичною».

ДО РЕЧІ

Від осінньої депресії, за спостереженнями лікарів, може потерпати майже кожен другий.

Загалом, за даними ВООЗ, нині у світі понад 450 мільйонів людей страждають на різнi психічнi відхилення, а кожен сьомий житель Заходу має шизофренію чи параною, потерпає від депресії, фобій та інших нав’язливих станів.

Зростанню захворювань, на думку медиків, сприяють інформаційні перевантаження, політичні та економічні катаклізми, а провісниками цих недуг є стреси, які стали складником життя сучасної людини.

25 червня

Інші дати
Іван Крип’якевич
1886 –  історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України.
Розгорнути
Народився Віталій Русанівський
(1931, м. Харків - 2077) - український науковець, філолог, мовознавець-україніст і славіст, викладач.  Автор близько 350 праць із проблем сучасної української мови і історії, українського, слов'янського і загального мовознавства, історичної граматики, стилістики.
Розгорнути
Народився Євген Попович
(1930, с. Межиріч Черкаської обл. - 2007) - український перекладач. Переклав твори Г. Беля, Е. М. Ремарка, Г. Е. Лессінга, Т. Манна, Е. Т. А. Гофмана, В. Гете, Г. Гейне та ін. австрійських, німецьких і швейцарських письменників; переклав  з німецької "Щоденники" О. Кобилянської.
Розгорнути
Народився Іван Крип'якевич
(1886, м.Львів – 1967), український  історик. Автор ряду наукових досліджень про українську козацьку державність та діяльність Богдана Хмельницького, підручників з історії України. Інститут українознавства НАН України носить ім'я І.П.Крип'якевича.
Розгорнути