chrome firefox opera safari iexplorer

Петриківський розпис — унікальна спадщина нематеріальної культури

05 грудня 2017 о 11:48

5 грудня 2013р. Петриківський розпис було внесено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО

Петриківський розпис, здається, існував відколи сонце світить. Насправді ж його історія пролягає з дохристиянських часів. Люди на теренах України вірили, що коли розписати одяг, посуд, оселю яскравими квітами, орнаментами, -  злі духи не посміють чинити лихе людям.

Згодом козаки- запорожці запрошували майстрів на Січ, аби ті розписали курені, а також списи та іншу зброю.

Петриківський розпис у його сучасному вигляді усталився, коли в 17 столітті у Петриківці осіли перші переселенці з Поділля, Полтавщини, Слобожанщини. Зовнішні та внутрішні стіни, печі, двері, скрині та інші меблі, укриті малюнками з побуту, квітами, — викликали  правдиве відчуття щастя і цілковитої гармонії.

Вважалося навіть чимось неприроднім, якщо котрась хата стояла  без розпису.

Основною складовою петриківського розпису є квіти: маки, півонії, ружі, мальви й якісь зовсім чудернацькі, небачені. Ще – птахи: ластівки, півні, казкові жар-птиці. Малюють майстри пензлями, виготовленими з котячої шерсті, а фарби ніколи не змішують.

Видатний український історик і етнограф Дмитро Яворницький зацікавився петриківським розписом під час експедицій 1911 та 1913 років. На його прохання художниця Євгенія Евенбах перемальовувала зразки робіт, і вони стали основою виставки 1913р., що проклала дорогу до широкого визнання цього народного мистецтва.

Шедеври петриківського розпису зберігаються в багатьох українських музеях. Одна з найбільших колекцій – у Центрі народної творчості «Петриківка».

Петриківський розпис  прикрашає музей-садибу Катерини Білокур, Церкву Святого Юрія УПЦ(КП) й навіть Український культурний центр у Парижі.

Існувала й фабрика петриківського розпису, чиї стіни були розписані. Та фабрику закрили і розтягли, а  розписи, опинившись просто неба, знищуються.

Збереження петриківського розпису як складової української самобутньої культури є обов’язком влади й суспільства. А водночас – своєрідним тестом на вміння й бажання плекати, цінувати й любити свою унікальну культурну спадщину, а отже – любити Україну.

Олена Бондаренко

 

 

29 березня

Інші дати
Марія Вольвач
1841 – українська поетеса, письменниця, громадсько-культурна діячка.
Розгорнути
Народилася Марійка Підгірянка
1891 – Марійка Підгірянка (Марія Ленерт-Домбровська) – українська поетеса, педагог. Авторка збірки поезій «Відгуки душі», поеми «Мати-страдниця», книжок для дітей «Вертеп», «Святий Миколай на Підкарпатській Русі», «Малий Василько», «Кравчиня Маруся», «Юркова мандрівка», «Зайчик і Лисичка», байок, казок, пісень, загадок.
«Спіть, діточки, спіть, Віченька стуліть ! Дрібен дощик стукотить, Вікнам казку гомонить… Дрібен дощик пада там, А тут тихо, тепло нам. При матусі рідненькій, У світличці чистенькій. Спіть, діточки, спіть. Віченька стуліть» (Марійка Підгірянка)
Розгорнути