chrome firefox opera safari iexplorer

Рік, що минає: надії й тривоги, оптимізм і песимізм, та  попри все – очікування свята…

29 грудня 2017 о 10:34

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова з 15 по 19 грудня 2017р. провів загальнонаціональне дослідження «Підсумки-2017: громадська думка». Дослідження провадилося в усіх регіонах України (за винятком Криму та окупованих територій Донецької й Луганської областей.) Було опитано 2004 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – не вище 2,3%.

Згідно з опитуванням, головною політичною подією 2017р. в Україні визнано запровадження безвізового режиму з ЄС – так вважає  26% громадян. 10% респондентів головною назвали «справу Саакашвілі»; 9% — війну в Донбасі; 6% — пенсійну реформу. Водночас 25% опитаних не змогли назвати жодної події.

Політиком 2017р. назвали Президента України Петра Порошенка лише 10% громадян. Прикметно, що мало не половина опитаних -  43% — не назвали нікого.

74% українців вважають, що події в Україні відбуваються у неправильному напрямку, 14% — що у правильному, 12%  стосовно своєї оцінки не визначилися. Як аргументи на користь «неправильності» розвитку подій наведені: війна на Сході, що триває досі (74%), зростання цін за «незростання» зарплатні (50%), високий рівень корупції (47%), відсутність у людей впевненості  у своєму майбутньому (31%), стрибок комунальних тарифів (25%), кермування олігархів країною (22%), практична відсутність реформ  (22%), дуже поганий стан медицини (20%).

Переважна більшість респондентів назвала основним сигналом того, що країна почала рухатись «у правильному напрямку»: встановлення миру в Донбасі (75%), загальне зростання української економіки (50%), загальне зростання рівня життя людей – пенсій, зарплат, стипендій (42%), притягнення до кримінальної відповідальності корупціонерів (46%), створення нових робочих місць (30%).

На думку людей, у більшості сфер життя становище в Україні в 2017р. суттєво погіршилося.  Найбільш негативні  зміни, на думку опитаних,  сталися: у рівні цін та тарифів – погіршення зазначили 87%, в економічному становищі країни (72%), у рівні стабільності (72%), ставленні громадян до влади (69%), упевненості громадян у завтрашньому дні (67,5%), рівні добробуту родини (63%),  ситуації зі злочинністю (62%), охороною здоров’я (61%), у  ставленні влади до громадян (60%), в соціальному  захисті (50%), оплаті праці (49%), дотриманні законності державними службовцями (47%), освіті (42%), пенсійному забезпеченні (39%).

В те, що вдасться подолати труднощі найближчими роками, вірить лише 21,5% громадян.  

Та українці, попри все, чекають на новорічні свята. Найбільше свята подобаються радісною атмосферою, очікуванням кращого (67%), зустрічами з друзями, рідними (71%), радістю дітей (30%) та й узагалі тим, що це вихідні (29%).

 А ще – незважаючи на проблеми, негаразди та труднощі -  59% українців у 2017 році були дуже або переважно щасливі.  Найбільше щасливих людей мешкає на Заході України – 68%, але чимало їх і деінде: у Центрі – 57%, на Півдні – 51%, на Сході – 55%. Лише в Донбасі щасливим почувалися 27% опитаних, а нещасливими -  64%.

Основними почуттями, коли громадяни думають про майбутнє України, є надія (51%), оптимізм (31%) і тривога (28%). У Донбасі, щоправда, переважають почуття тривоги (41%), ба навіть безвиході (26%) – що цілком зрозуміло, проте —  надія є (38%).

А в якості подарунків у Новому році люди хотіли б отримати здоров’я (57%), мир в країні (51%), лад у родині та розуміння близьких (39%), гроші (26%), хорошу роботу (20%).

І нарешті — абсолютна більшість наших співвітчизників  вважає себе насамперед громадянами Україи (73%); лише 16% ідентифікує себе з краєм, у якому мешкає. І це справді обнадіює.

Дуже хочеться, щоби сподівання  наших рідних українців справдилися, тривоги відступили, віра у краще майбутнє зміцніла. Це, звичайно, залежить великою мірою від влади, та ще більшою, напевне — від нас самих. Ми вчимося жити без ілюзій стосовно «добрих царів», покладатися  на самих себе, своїх рідних і Господа Бога. І це, погодьмося, теж виглядає обнадійливо.

 

Повністю ознайомитися з результатами дослідження можна ТУТ

Розділи: Політика

20 квітня

Інші дати
Павло Луспекаєв
1927 –  кіноактор. Знімався в фільмах: роль Верещагіна («Біле сонце пустелі»), «Республіка ШКІД», «Піднята цілина», «Вся королівська рать».
Розгорнути
Ґео (Юрій) Шкурупій 
1903 – український прозаїк, поет, представник напрямку панфутуризм; редактор, кіносценарист.
Розгорнути
 Володимир Шульгін 
1894 – студентський діяч, син Якова Шульгіна, організатор і керівник Української Студентської Громади в Києві. Загинув у бою під Крутами.
Розгорнути