chrome firefox opera safari iexplorer

Великдень 2018: цікаві традиції

02 квітня 2018 о 15:13
amazing-ukraine.com

Великдень 2018 — головна богослужебна подія року, найдавніше християнське свято, яке встановлено на честь Воскресіння Ісуса Христа. У ніч із суботи на неділю віряни несуть до церкви великодній кошик, щоб під час служби освятити його вміст. Що покласти у великодній кошик на Великдень, розповіла мольфарка Олена Стеценко.

Основною святковою стравою є паска. Разом з нею в кошик потрібно покласти крашанки, сіль, «Кагор», копчене сало, домашню ковбасу, домашній «червоний» хрін, трави полину, корінь хрону білий, зерна пшениці та гірчиці, церковні свічки. За бажання можна додати й інші страви. Наприклад, це можуть бути цукерки та інші солодощі.

Із предметів побуту Олена Стеценко рекомендує покласти в кошик маленький рушник. Потім зберігати його цілий рік на поличці біля ікон. Такий рушник потрібно використовувати, якщо хтось із близьких людей захворіє. «Змочіть його в свяченій воді й обітріть тіло хвоpoго в разі гаpячки, мігpeні та інших недуг», — каже мольфарка.

Після повернення додому Олена радить дати невеликий шматочок освяченої паски всім домашнім тваринам: коровам, собакам, курочкам та іншим. Тоді тварини ростимуть здоровими.

Також мольфарка радить засушити одну великодню паску й зберігати її цілий рік. Розмоченим тістом паски потрібно годувати лежaчих хвopих.

Протягом року Олена радить принести з церкви сім освячених «святинь», які охоронятимуть вас і ваш дім: «водохресну воду — на здоров’я та очищення людей, стрітенські свічки — на захист і очищення будинку, сіль чистого четверга — для обрядів, рушник, освячений у Великдень, і засушену паску — для здоров’я, мак, освячений 14 серпня, — для обрядів і маленькі ікони покровителів на Покрову — для захисту. Також не забудьте цього дня придбати освячені в церкві обереги: хрестики, браслети, червоні плетені ниточки, образки».

Джерело: amazing-ukraine.com
Розділи: Традиції

2 липня

Інші дати
Ольга Олійник
1925 – український радянський математик. Перша радянська жінка, котра у 29 років стала доктором фізико-математичних наук.
Розгорнути
Володимир Правдич-Немінський 
1879 – український фізіолог, електрофізіолог, нейрохімік. Уперше зареєстрував електричну активність головного мозку тварини та класифікував записані хвилі (нині це називають електроенцефалограмою).
Розгорнути
Народився Володимир Александров
(1825, с. Бугаївка, Харківська область – 1894) – український письменник, музикант, фольклорист, краєзнавець, доктор медицини. Автор оперети «За Немань іду», збірок поезій та перекладів, зібрав та опублікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень».  
Ти несись, мій спів, з мольбою, В небо відлітай. І на тихую розмову Вийди, мила в гай. А в гаю гримить, стихає Пісня солов'я, Тож він милу викликає, Молить, як і я. (Володимир Александров)
Розгорнути
Народився Михайло Спіров
(1892, Росія – 1973) – український вчений-анатом, лімфолог. Праці (понад 60) присвячені дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи, питанням тератології, методиці викладання анатомії та її історії.
Розгорнути

Новини Дивитися всі