chrome firefox opera safari iexplorer

Великдень 2018: цікаві традиції

02 квітня 2018 о 15:13
amazing-ukraine.com

Великдень 2018 — головна богослужебна подія року, найдавніше християнське свято, яке встановлено на честь Воскресіння Ісуса Христа. У ніч із суботи на неділю віряни несуть до церкви великодній кошик, щоб під час служби освятити його вміст. Що покласти у великодній кошик на Великдень, розповіла мольфарка Олена Стеценко.

Основною святковою стравою є паска. Разом з нею в кошик потрібно покласти крашанки, сіль, «Кагор», копчене сало, домашню ковбасу, домашній «червоний» хрін, трави полину, корінь хрону білий, зерна пшениці та гірчиці, церковні свічки. За бажання можна додати й інші страви. Наприклад, це можуть бути цукерки та інші солодощі.

Із предметів побуту Олена Стеценко рекомендує покласти в кошик маленький рушник. Потім зберігати його цілий рік на поличці біля ікон. Такий рушник потрібно використовувати, якщо хтось із близьких людей захворіє. «Змочіть його в свяченій воді й обітріть тіло хвоpoго в разі гаpячки, мігpeні та інших недуг», — каже мольфарка.

Після повернення додому Олена радить дати невеликий шматочок освяченої паски всім домашнім тваринам: коровам, собакам, курочкам та іншим. Тоді тварини ростимуть здоровими.

Також мольфарка радить засушити одну великодню паску й зберігати її цілий рік. Розмоченим тістом паски потрібно годувати лежaчих хвopих.

Протягом року Олена радить принести з церкви сім освячених «святинь», які охоронятимуть вас і ваш дім: «водохресну воду — на здоров’я та очищення людей, стрітенські свічки — на захист і очищення будинку, сіль чистого четверга — для обрядів, рушник, освячений у Великдень, і засушену паску — для здоров’я, мак, освячений 14 серпня, — для обрядів і маленькі ікони покровителів на Покрову — для захисту. Також не забудьте цього дня придбати освячені в церкві обереги: хрестики, браслети, червоні плетені ниточки, образки».

Джерело: amazing-ukraine.com
Розділи: Традиції

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути