chrome firefox opera safari iexplorer

Саймон Кузнець – харків’янин, який навчив світ рахувати ВВП і отримав Нобелівську премію

14 травня 2018 о 12:04
uamodna.com

Такої стрімкої кар’єри у Сполучених Штатах від нього ніхто не очікував. У 21 рік він переплив океан, записався на курси англійської мови, а у 26 – очолив один з комітетів в Національному бюро економічних досліджень.

У хаосі економічних процесів ХХ століття йому таки вдається знайти закономірності. Наприклад, вивести так звані цикли Кузнеця, за якими кожні 20-22 роки відбувається зростання технічного прогресу, населення і національного доходу. Але за ним неодмінно слідує спад.

Та найважливіше – він навчив американців рахувати валовий внутрішній продукт на душу населення. Такі ідеї лунали й раніше. Але тільки Кузнець зумів розширити поняття та дуже чітко й зрозуміло описати розрахунки. Уперше такі обчислення для конгресу США Кузнець провів у 1934 році, а з 44-го це стало загальносвітовою практикою.

Професор Гарвардського та Пенсильванського університетів, автор тридцяти книг, президент Американської економічної асоціації – здавалося дивним, чому Нобелівську премію вручили так пізно – аж у 1971 році. Відповідь проста – Нобель ніколи й не планував дарувати відзнаки економістам. Ця номінація з’явилася лише у 1968 році, і приурочили її до 300-річчя Швейцарського банку. Кузнець став четвертим лауреатом у світі.

Саймон Кузнець викладає в університеті

Усе своє життя Кузнець заявляв, що народився в Харкові і тільки після смерті дружина сказала, що насправді чоловік походив із білоруського містечка Пінськ. Учений протягом життя оминав тему свого дитинства, не розповідав нічого рідним, що викликало підозри. Це й змусило журналістів та біографів провести розслідування і виявити, що саме приховував економіст.

Вони й з’ясують, що мама переїхала із семирічним сином до своїх родичів у місто Рівне, а батько – головний бухгалтер пінського відділення Азово-Донського банку – залишився. У 1910 році, коли сім’я була в безпеці, викрав у банку близько 100 тис рублів, частину перевів у німецький банк, ще позичив у заможних містян 15 тисяч і втік до Європи. Звідти емігрував до США.

Хлопця тим часом віддали у Рівненську гімназію – в архівах досі зберігається журнал успішності. Виявляється, учений, який міг підрахувати дохід американської економіки, у дитинстві не надто любив математику – отримував трійки і четвірки.

Саймон Кузнець отримує Нобелівську премію

У 1915 році родина переїжджає до Харкова. Згодом Саймон вступить до Комерційного інституту, і хоч провчиться лише 2 роки, здобуде настільки ґрунтовні знання, що 19-річному хлопцеві довірять очолити відділ статистики праці у раді профспілок Української радянської республіки.

Перерозподіл земель після Першої світової війни перетворив Рівне на польське місто. Родина Кузнеців виїхала до Варшави, а звідти – до Нью-Йорка. У березні 1922 року Саймон уперше за 12 років зустрівся з батьком.

Джерело: 24tv.ua

24 серпня

Інші дати
День незалежності України
«…продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення…, Верховна Рада Українcької Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави — України. Територія України є неподільною і недоторканою. Віднині на території України мають чинність винятково Конституція і закони України» (З Акту проголошення незалежності України).
Розгорнути
Народився Василь Щурат
(1871, с. Веслобоки Львівської обл. - 1948) - український літературознавець, фольклорист, поет, перекладач, академік. Автор збірок "Мої листи", "На трембіті", "Історичні пісні" та ін. Переклав оди Горація, "Слово о полку Ігоревім", "Пісню про Роланда" та ін.
Розгорнути
Народився Фотій Красицький
(1873, с. Зелена Діброва, Черкаська область – 1944)український художник, учень І.Рєпіна. Автор картини «Гість із Запоріжжя».
Розгорнути
Народився Віктор Глушков
(1923, Росія – 1982) – математик, кібернетик, видатний учений, один з піонерів вітчизняної кібернетики. Під його керівництвом була розроблена перша персональна електронно-обчислювальна машина  «МИР-1».
Розгорнути