chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні — 80-річчя з дня проголошення Карпатської України

15 березня 2019 о 08:11
1939.in.ua

15  березня 1939 року Карпатська Україна проголосила незалежність від Чехословаччини. Сойм проголосив державну самостійність, ухвалив Конституцію та обрав Президентом Августина Волошина.

Новопостала держава проіснувала недовго, але залишилася в пам’яті багатьох поколінь як вияв величного прагнення українців до побудови власної держави та приклад відваги і героїзму її творців і захисників.

Наприкінці вересня 1938р. Чехословаччина надала Підкарпатській Русі-Україні  статус автономії.  8 жовтня 1938р. був створений перший уряд автономної республіки на чолі з Андрієм Бродієм.  До складу уряду увійшли «русофіли» А.Бродій, Е. Бачинський, І. П'єщак, С. Фенцик, та «українофіли» — А.Волошин, Ю. Ревай. Однак цей склад уряду проіснував лише 15 днів і провів 3 засідання. Виявилося, що А.Бродій іще до свого призначення вів переговори про приєднання краю до Угорщини. Втрутилася Чехословаччина, 26 жовтня Бродія усунули з посади і заарештували «за зраду і шпигунство».

 Новим очільником Карпатської України став голова Християнсько-народної партії Августин Волошин. У своїй промові під час призначення А.Волошин заявив, що всьому населенню Закарпаття будуть забезпечені їхні культурні, національні та господарські права. Наступного дня, 27 жовтня, газета «Нова свобода» оприлюднила звернення Української Народної Ради та прем’єр-міністра Карпатської України до українців світу.

Уряд ухвалив рішення про назву держави – «Карпатська Україна». Августин Волошин оголосив розпорядження, згідно з яким офіційною мовою Карпатської України стала українська мова.  

2 листопада цього ж року парламент у Празі ухвалив закон про автономію Карпатської України, й Чехословаччина стала федерацією  Чехії, Словаччини та Підкарпатської  України. 

Водночас — внаслідок рішення Віденського арбітражу  від 2 листопада 1938р. — Ужгородський, Мукачевський і Севлюський повіти разом з повітовими центрами — містами Ужгородом, Мукачевом та Береговом відійшли до Угорщини.  Тож столицю Карпатської України було перенесено з Ужгорода до Хуста. 

Державним прапором республіки визначався синьо-жовтий стяг, а гімном – національний славень «Ще не вмерла Україна...». Герб затверджений у вигляді черленого ведмедя на лівому срібному півполі, чотирьох синіх та трьох жовтих смуг – на правому і тризуба вгорі.

Керманичі Карпатської України розпочали активну розбудову держави.  Для розвитку харчової промисловості було запрошено підприємців з Відня, з Великою Британією розпочалися переговори про  експорт сірників, йшлося про побудову нової інфраструктури, почалася робота з електрифікації найдальших карпатських сіл.

Тодішній Рейх, який вже претендував на європейське панування, відмовився визнати Карпатську Україну. Таким чином, молода держава опинилася між двох «вогнів» — Німеччиною та Угорщиною. Ситуація погіршувалася заледве не щогодини.  

 Карпатську Україну активно підтримувала українська діаспора – коштами, обмундируванням. На допомогу Карпатській Україні вирушили сотні молодих галичан. Для захисту краю  в Хусті була створена Організація народної оборони «Карпатська Січ».

В ніч на 14 березня 1939-го на Карпатську Україну напала Угорщина. У відповідь на напад 15 березня розпочалося перше засідання Сойму Карпатської України, на якому проголошено незалежність та прийнято Конституцію. Січовики дали нерівний бій союзниці ІІІ Райху…

14 березня 1939р. відбувся запеклий бій між січовиками та угорським регулярним військом біля Горонди і Страбичова (Мукачівщина). 15-16 березня тривала оборона Кам’яниці, Перечина, Невицького, Малого Березного, Мирчі.  15-17 березня 1939р. на Красному полі відбувся найкривавіший   бій між силами Карпатської України та угорськими армійськими частинами. Українці відважно захищалися, під їхнім обстрілом угорцям ніяк не вдавалося форсувати Тису. Тоді вони почали обстрілювати українські позиції з гармат і скидати бомби з літаків. Зрештою, угорські війська, втративши один бомбардувальник, значну частину танків та до 8 тисяч душ піхоти, прорвали українську лінію оборони. 

В цих боях загинуло чи зникло безвісти близко 2000 січовиків.

 Станом на 18 березня 1939р. майже вся територія  Карпатської  України була окупована Угорщиною. В горах вояки Карпатської Січі запекло оборонялися аж до кінця травня. Коли спротив було зламано, угорці люто розправилися з полоненими, після катувань розстрілявши  понад 600 вояків.

Захищаючи свою молоду державу, героїчно загинуло до 6,5 тисяч українських патріотів.

Уряд Карпатської України емігрував до Румунії наприкінці березня 1938р.

Партизанська боротьба захисників Карпатської України  тривала до кінця травня, а подекуди – до кінця вересня 1939 р.

Боротьба захисників Карпатської України проти угорського зазіхання була першим випадком збройного спротиву планам гітлерівської Німеччини щодо «перекроювання» кордонів у переддень Другої світової війни. 

Пам’ятаймо про героїчний порив творців і героїв Карпатської Украни. Очільники держави: А.Волошин  (Президент),  А.Штефан (голова Сойму), Ю.Ревай (прем’єр-міністр), Д.Климпуш (головний командант Карпатської Січі).

Тисячі чоловіків і жінок, які творили, прагнули будувати і  захищали свою омріяну державу. Їхні жертви не були марними…

Рідна країна

 

 

Розділи: Суспільство

17 червня

Інші дати
Народився Валентин Бичко
(1912, м.Харків  - 1994) - український поет, перекладач. Автор багатьох книг для дітей, а також  лібрето опер «Перекоп» і «Гайдамаки».
Є книг багато – радісних, печальних. Товстих, тонких, барвистих, наче жар. Але одна – книжкам усім начальник, І звуть її по-простому – Буквар. Із нього слів не вируба сокира, Це маленятам кращий в світі дар, І мова в нім – легка, співуча, щира, Дитячі душі гріє він – Буквар. (Валентин Бичко)
Розгорнути
Народився Володимир Ладижець
(1924, с. Харківці Хмельницької обл. - 1991) - український письменник, журналіст, видавець. Автор повістей, оповідань, романів, публіцистики, збірок віршів для дітей "Ластівки з Карпат", "Орлиний дім" та ін.
Розгорнути