chrome firefox opera safari iexplorer

4 жовтня 1900 року почала працювати Львівська опера

04 жовтня 2019 о 22:03
alltravels.com.ua

 Театр, будівництво
якого розпочалося у червні 1897р., відкрився прем'єрою лірико-драматичної опери
«Янек» Владислава Желенського, в якій головну партію виконував український
тенор Олександр Мишуга. В урочистостях взяли участь зірка світової опери
Соломія Крушельницька, письменник Генрик Сенкевич, композитор Ігнацій Ян
Падеревський, делегації від багатьох театрів Європи.  

 Львівський
національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької вважається
однією з найпрекрасніших театральних будівель Європи. Спроектував його   архітектор 
Зиґмунт  Ґорґолевський —
автор  численних монументальних споруд у
Польщі та Німеччині.

Внутрішнє оздоблення виконане також за проектом З.
Ґорґолевського, а роботами керував українець М.Герасимович. Для живописних та
скульптурних робіт запрошено було найвідоміших 
майстрів, серед них — А.Попеля та П.Війтовича.

Зовні театр
прикрашають скульптури
«Слава» і «Перемога»; фігури «Життя», «Любов» і «Мистецтво».  

В середині
ви опинитесь у дзеркальному холі з картинами і свічами. 

Під склепінням зали сяє коштовним камінням розкішна
люстра.

На другому поверсі досі збереглися особисті речі цісаря Франца Йосифа.  

Першим директором Міського театру на початку квітня 1900 р. Львівська управа
затвердила Тадеуша
Павліковського. Новопризначений директор заявив, що основною метою його праці є створення доброго театру: «Добре керівництво, добрі артисти і
добрий репертуар». Свою мету 
Т.Павліковський зумів втілити: протягом шести років його
директорства  було поставлено 43 опери та 45
оперет, у яких брали участь зіркові виконавці, в тому числі –
українські: О. Мишуга, М.Менцинський, О.Носалевич.

У квітні 1903-го Павліковський запросив на  виступи до Львівської опери Соломію Крушельницьку. Співачка
виступила  у шести виставах, серед яких —  «Манон» Ж.Масне, «Графиня» та «Галька»
С.Монюшка, «Трубадур» Дж. Верді. 

Навіть найзатятіші критики визнавали, що за
Т.Павліковського театр став одним з кращих у цілій Європі.  

Переповідають, що пан Тадеуш цілковито віддав себе
театрові, аж так, що витратив усі заощадження на мистецтво. Навіть продав свій
улюблений будинок, аби здійснити чергову постановку. 

Про привидів, які ночами блукають під склепінням
Львівської Опери, ніхто не чув.   Але все ж Опера оповита легендам. 

Скажімо, існує така. Влітку 1903 р. архітектор З.
Ґорґолевський зненацька
помер від серцевого нападу. Одразу Львовом пішли чутки: майстер вкоротив собі
віку, дізнавшись, що будівля Опери просідає через підтоплення підземними
водами.   

У стінах Опери, знову ж таки, за легендою, від
нерозділеного кохання до актриси театру Яніни Огінської-Шендерович наклав на
себе руки відомий у місті офтальмолог Бужинський. Але це не все: чоловік
актриси, банкір С.Левицький, з ревнощів застрелив її!..  

А знамениту завісу «Парнас» вирішили замовити за зразком
Міланської опери. Відомий майстер Г.Семирадський працював над замовленням
упродовж чотирьох років. Коли ж її мали урочисто підняти, виявилося, що платити
майстрові немає чим. І тоді Семирадський зробив справді величний жест: подарував
свій витвір громаді. Через два роки він помер у бідності. А розкішна завіса
живе і тішить глядачів донині.

 І ще розповідь – про
скульптуру «Слава», що на фронтоні споруди. Якось один відомий медик побився об
заклад, що скульптура «вагітна», навіть термін визначив.  Аби довести свою правоту, попросив у
скульптора адресу натурниці. Виявилося, що дівчина стала мамою малюка, дата
народження якого неспростовно доводила: версія медика справедлива.

 У травні 1999 р. в
театрі відбулися головні події Шостої Зустрічі Президентів країн Центральної
Європи. Участь у зустрічі взяли президенти Болгарії, Румунії, Угорщини,
Австрії, Словенії, Чехії, Німеччини, України та Польщі. Але це вже не легенда –
це частина нашої сучасної історії… 

За матеріалами інтернет-видань

Підготувала Олена Бондаренко,

Громадський рух
Миколи Томенка «Рідна країна»

Розділи: Суспільство