chrome firefox opera safari iexplorer

11травня 1890 року народився український вчений-радіотехнік Володимир Огієвський

11 травня 2020 о 11:34
calendarium.com.ua

Чи знаєте ви, що Національний технічний університет «КПІ ім.І.Сікорського» має своє знакове дерево? Це «платан Огієвського». Дерево 1965 р. професор посадив на пагорбі за недавно збудованим радіокорпусом. Відомо, що платан  живе до 2 тисяч років, а в Давній Греції він був символом науки та навчання…  

Народився Володимир Васильович Огієвський у м. Крапивна.
Батько майбутнього вченого, Василь Дмитрович, на той час працював  помічником лісничого Одоєвського лісництва Тульської губернії й викладав у лісовій школі. (Згодом був професором Петербурзького лісового, Київського політехнічного інститутів).

Володя Огієвський отримав початкову освіту вдома. 1903 р. родина переїхала до Києва. Цього ж року хлопець вступив до 4-го класу Київського реального училища. За підсумками навчання був визначений як «перший учень». 1905 р. з училища був відрахований – за участь у страйку, тож 1907-го склав випускні іспити екстерном. Вступив на механічне відділення Київського політехнічного інституту. 

На початку Першої світової війни В.Огієвського мобілізували до війська. Був призначений   помічником начальника станції, потім – начальником станції при штабі Головнокомандувача арміями Південно-Західного фронту. 

Коли в армії посилилися бунтівні настрої, Огієвського обрали членом полкового та дивізійного віськових комітетів і делегатом на Всеросійський з’їзд військових телеграфістів. 

У січні 1918 р.створилася Рада військового радіотелеграфа, й за місяць Огієвський її очолив.

У 1928–1929 р.р. Володимир Огієвський консультував будівництво
радіомовних станцій у Одесі, Харкові, Дніпропетровську, Києві. У 1929 р. в експериментально-виробничій майстерні лабораторії радіотехніки КПІ під керівництвом В. Огієвського було налагоджено виробництво високовольтних конденсаторів для радіостанцій.

Під час Другої світової війни В.В.Огієвський працював в Уральському
індустріальному інституті, консультував з проблем радіо в Академії ім.Жуковського, в «секретних» НДІ.

Повернувшись до Києва, Володимир Огієвський очолює військову радіостанцію. Викладає в Київському військовому училищі зв’язку та на електротехнічному факультеті КПІ.

1944 -62 р.р. професор Огієвський – декан створеного за його ініціативи радіотехнічного факультету КПІ. Володимир Огієвський виховав кілька поколінь науковців. Практично на всіх підприємствах
радіоелектронної промисловості працювали інженери – його учні.

В.В.Огієвський помер 26 лютого 1979 р.,за кілька місяців до свого 90-річчя. 

В університеті «КПІ» встановлено стипендію В.Огієвського для кращих студентів, діє навчальна лабораторія, що носить його ім’я. 

 «Рідна країна»

За матеріалами
інтернет-видань

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути

Новини Дивитися всі

Loading...