chrome firefox opera safari iexplorer

16 травня, День Європи в Україні: Роздуми дорогою Додому

16 травня 2020 о 10:42
nrcu.gov.ua

День Європи – наше, українське, свято.

 Адже Україна завжди була частиною Європи, прагнула нею бути і змагалася за втілення цього прагнення. 

Українські  князі й гетьмани мислили європейськими категоріями, а боротьба за незалежність одвіку була боротьбою за сильну державу – не «у складі», а на рівних з іншими європейськими державами.

Київська Русь-Україна віддавна була головним цивілізаційним центром на сході Європи. Ще у XI-XII ст.ст. вона обрала європейський шлях, розвиваючи і зміцнюючи відносини з державами Західної Європи. Найважливіші торговельні шляхи пролягали її теренами. Зі Скандинавії через Україну до Візантії; від Києва  до  Кракова, Праги й далі – до німецького Реґенсбурґа, котрий був тоді значним центром торгівлі на Дунаї… Русь-Україна, розташована на перехресті світових торговельних сполучень, відігравала велику роль у європейській економіці.  

Найтісніші економічні зв’язки, окрім могутньої  Візантії, Київська Русь мала з Німеччиною, Італією, Скандинавією.  У XII ст. Ґенуя й Венеція, утворивши колонії на північному узбережжі Чорного моря, встановили сильні торговельні стосунки з Київською Руссю: так, у «Слові о полку Ігоревім» говориться про те, що  «венедиці», себто венеційські купці,    у Києві, разом з іншими народами, вшановують перемогу  Святослава над половцями 1185 р.: «Тут німці і венеційці, греки і морава співають славу Святославу…» (переклад сучасною українською мовою В.Скляренка).   

 Київські князі ходили в успішні походи проти Візантії, засвідчуючи військову міць своєї держави. Папа Римський шукав дружби з Києвом, змагаючись із Візантією за церковний вплив.

Західноєвропейські держави зміцнювали відносини з Руссю-Україною через династичні шлюби.

1014 р. до князя Володимира прибули посли від чеського та угорського королів із проханням віддати за них князевих доньок. Святополк тоді ж узяв шлюб із  польською княжною.   

Наприкінці 40-х р.р. XI ст. встановлюються міцні династичні зв'язки Київської Русі з Францією: король Генріх І  одружується з донькою Ярослава Мудрого — княжною Анною. Дві інші княжни також стали королевами: Єлизавета Ярославна вийшла заміж за короля Норвегії  Харальда III Сигурдарсона; найстарша, Анастасія — за короля Угорщини Андраша I. 

Євпраксія, донька київського князя Всеволода, була одружена з маркграфом саксонським Генріхом Штаде, а по його смерті вийшла заміж за германського  імператора  Генріха ІV. (До речі, Євпраксія-Адельгейда стала по смерті героїнею багатьох німецьких та італійських поем. Пов’язане це з тим, що імператор через рік по шлюбі усамітнив дружину в одному з веронських монастирів. Втрутився Папа Римський; Євпраксію звільнили, вона повернулася до Києва і вже тут пішла добровільно у монастир, де за три роки померла).   

Загалом, за підрахунками фахівців, із 36 шлюбних союзів київських князів 30 припадає на держави Центральної й Західної Європи.  Відомий історик протоієрей В. Мошин (емігрував із більшовицької Росії до Югославії) писав: «…Русь у своєму політичному житті була значно міцніше пов'язана із Західною Європою, аніж з Візантією й балканськими слов'янами».

Отже, Київська Русь належала до європейської державно-політичної системи, а її міжнародна політика являла собою, за словами відомого мистецтвознавця М.Алпатова, «зустрічний рух великої європейської держави на Захід».  

Історична і, певне, генетична українська  пам’ять веліла великому гетьману Іванові Мазепі об’єднатися з Карлом ХІІ проти московського царя Петра І, аби прорвати задушливі російські обійми і прорватися  «на Захід», тобто до власної державності у колі європейських держав. 

Відважні й відчайдушні спроби Української Центральної Ради, Директорії, а зокрема — Симона Петлюри; також –гетьмана Павла Скоропадського — врятувати Україну від більшовицької навали з допомогою західних союзників; шалені зусилля щодо визнання УНР західноєвропейськими державами – це теж наші європейські устремління і переконання.

Визвольні змагання  УПА проти радянського поневолення, боротьба дисидентів-шістдесятників – це також  обрання Шляху до Європи.

Зрештою, Революція Гідності 2013-14р.р., а затим і  жертовна, виснажлива війна за незалежність проти російського агресора, яка триває вже шостий рік на Сході України  – це також і  захист свого права на Шлях до Європи.

Ця довга Дорога Додому ніколи не була для України простою і легкою. Адже доки існує  Росія, доти вона намагатиметься загарбати Україну, завадити і зашкодити нашому Поверненню.

Але ми маємо і повинні рухатися цією дорогою.

Для цього маємо і повинні нарешті обрати світоглядно українську, ментально європейську владу. В іншому випадку —  узбіччя і манівці історії, з яких вороття не буде.

День Європи – це для України День Надії й Боротьби.

Борімося. Поборемо.

Олена Бондаренко,

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

Розділи: Суспільство

31 травня

Інші дати
Народилася Олександра Смирнова-Замкова
(1880, м.Переяслав-Хмельницький – 1962) – український вчений паталогоанатом. Автор близько 90 праць, створила вчення про систему основної аргірофільної речовини, зробила важливі для науки висновки про природу розвитку тканин.
Буває, часом, сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, - оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо, усе як є – дорога, явори, усе моє, все зветься Україна. Така краса, висока і нетлінна, Що хоч спинись і з Богом говори. (Ліна Костенко)
Розгорнути