nubip.edu.ua
День пам'яті жертв політичних репресій. Ця скорботна дата відзначається в Україні щороку третьої неділі травня.
Українці чи не найбільше постраждали від масових репресій, організованих радянською владою.
Три Голодомори – страшний геноцид проти українців як масштабний акт звірячої помсти більшовицького режиму волелюбній нації землеробів, що воліли бути господарями на своїй землі, а не рабами у зайшлих гнобителів.
Великий терор 1937–1938 р.р., ініційований радянським керівництвом і особисто Й.Сталіним, і скерований не лише проти опонентів із найближчого оточення, а насамперед – проти національних еліт. Метою терору було тримати в страху та покорі все населення тодішнього Союзу. Для цього треба було знищити мислячих, відважних, обдарованих і авторитетних людей, здатних організувати і очолити масовий спротив. Унаслідок Великого терору в Україні було винищено мистецьку, наукову, політичну еліти.
Комуністичний терор змінив ціннісні орієнтири й одвічні моральні засади: син публічно зрікався батька; брат писав доноси на брата; людина кидалася «доповідати» на співробітника зі страху, що той це зробить першим…
Фахівці стверджують, що за часи Великого терору в Україні було засуджено 198918 осіб, із них дві третини - до розстрілу. Це лише офіційна інформація. А скільки людей було замордовано, знищено, загинуло в таборах без жодних «слідчих дій» і «судових вироків»!..
Ті, хто розпочали Великий терор, самі ж його і «згорнули». Не криючись, відповідною постановою ЦК ВКП(б) і Раднаркому СРСР («Про арешти, прокурорський нагляд і провадження слідства»,17 листопада 1938р.), в якій ішлося про припинення «великої чистки». Затим були знищені й організатори терору та виконавці.
Але переважна більшість страчених чи засуджених до ув’язнення з політичних мотивів не були реабілітовані.
1991 р., тоді ще в УРСР, був ухвалений Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні». Незважаючи на його половинчастість, у ньому вперше було засуджено політичні репресії як спосіб управління суспільством із боку влади. Згідно із цим законом у 1991–2001 р.р. були реабілітовані 248 810 громадян.
2015 р. Україна офіційно засудила злочини комуністичного тоталітарного режиму. Був ухвалений Закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
2018 р. ухвалення Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 — 1991 років» надало можливість автоматичної реабілітації покараних позасудовими органами («трійками» і їм подібними). Серед них – учасники збройної боротьби за волю України; жертви розкуркулень, депортацій за національною ознакою; жертви каральної медицини.
Кілька фактів (із багатьох), які свідчать про масштаби політичних репресій, що до них вдався комуністичний режим, воюючи на знищення зі «своїм» народом.
1. Лише поховання жертв сталінських репресій у Биківні налічує майже 20 тисяч розстріляних. А ще - Тюрма на Лонцького (Львів), Дем’янів лаз (Івано-Франківськ), Парк культури (Вінниця), П’ятихатки (Харків), Рутченкове поле (Донецьк), парк Пам’яті (Луганськ) і безліч інших. Окрім місць на цвинтарях , спеціально підготованих для поховань розстріляних, викопували рови в парках, садах, лісосмугах, куди скидали тіла й засипали вапном. Чимало поховань досі не виявлено.
2. Лише за одну ніч — на 19 травня 1938 р. - у Києві, на подвір’ях та у підвалах тюрем НКВС, було розстріляно 563 людини.
3. В урочищі Сандармох неподалік Медвеж’єгорська, що в Карелії, в якості «подарунка» радянським керманичам до 20-річчя жовтневого перевороту, 27 жовтня – 4 листопада 1937 р. було розстріляно 1111 людей. Переважно – представники українських наукової та мистецької еліт і священицтва.
4. Від літа 1937 р. було запроваджено відповідальність родичів та близьких репресованих. Дружини, чоловіки та діти, старші за 15 років, підлягали арешту. Родичів тих, кого розстріляли, нерідко також страчували. Діти, молодші за 15 років, потрапляли до спеціальних дитбудинків для дітей «ворогів народу».
5.Від січня 1935р. до червня 1941-го в СРСР було репресовано 19 млн 840 тис. людей. Режим ретельно приховував свої злочини. Родичам страчених переважно повідомляли про вирок «10 років без права листування», а смерть жертв або не реєстрували взагалі, або вписували вигадані дати і причини.
5. Голодомори – масові розправи з українською нацією, організовані радянською владою.
Перший за більшовицького режиму масовий голод (1921-23р.р.) в Україні — через вивезення хліба й інших продуктів з України до Росії — забрав життя близько мільйона людей.
Внаслідок «розкуркулень», що провадилися відповідно до постанови політбюро ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 р. «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації», було репресовано чи депортовано понад мільйон українських селян.
Внаслідок Голодомору 1932-33р.р., організованого радянським керівництвом на чолі з Й.Сталіним, загинуло понад 7 мільйонів українських людей.
Внаслідок Голодомору 1946-47р.р. загинуло близько 2 мільйонів українців та українок.
6.Депортації.
Після окупації Радянським Союзом Західної України, у 1939-41р.р. розстріляно, ув’язнено, депортовано кожного десятого мешканця.
9 вересня 1944 р. в Любліні СРСР та Польща уклали угоду про «взаємний обмін населенням» – примусово виселяли українців із Польщі, а поляків з України. У 1944–1946 р.р. близько 500 тисяч українців примусово переселили з Польщі до УРСР. Комуністичні режими здійснили це із застосуванням репресій, з конфіскацією майна, обмеженням прав переселених.
1947 р. українців, які відмовилися переселятися до СРСР (понад 150 тисяч осіб) польська влада під час «операції Вісла» депортувала на північ і захід. У 1948—1951 р.р. - ще понад 41 тисячу.
У листопаді 1947 р. міністр внутрішніх справ СРСР С.Круглов повідомив заступнику голови Ради міністрів СРСР Л.Берії про виконання операції «Запад» — переселення з західних областей України 76268 осіб «активних націоналістів і бандитів» (у тому числі 22 174 дитини) — на Схід, у шахти й рудники, та до Омської області.
18–21 травня 1944 р. злочинний радянський режим, за наказом Й.Сталіна ті рішенням Держкомоборони СРСР, здійснив насильницьке виселення кримськотатарського народу з його історичної батьківщини. Лише за офіційними даними, на північ Передуралля, до республік Середньої Азії було депортовано 191 044 кримських татар, а за даними перепису кримських татар, проведеного Національним рухом кримських татар, депортовано 423 100 . Під час виселення і в перші роки після нього загинуло до 46,2% кримських татар - майже половина кримськотатарського народу.
Це лише невелика частина страшних фактів політичних терору і репресій. Маємо зробити все, аби не повторилося…
Вічна пам’ять жертвам тоталітарного радянського режиму.
Вічна слава українським патріотам, які чинили гідний опір комуністичному терору і боролися за волю України.
___________________
Підготувала Олена Бондаренко,
Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»
