8 липня 1709 р., в ході Північної війни 1700—1721 рр., відбулася битва під Полтавою між військом короля Швеції Карла ХІІ і гетьмана Івана Мазепи з одного боку – та армією московського царя Петра І.
Об’єднане шведсько-козацьке військо зазнало тяжкої поразки, яка надалі фатальним чином «скоригувала» геополітичні орієнтири України.
Уклавши в серпні 1700 р. мир з Туреччиною, московський цар Петро І та його союзники – Польща, Данія і Саксонія — оголосили Швеції війну, щоб захопити стратегічні шведські території на узбережжі Балтійського моря.
8 серпня 1700 р. російські війська рушили на Нарву. Майже водночас Данія розпочала військові дії проти Голштинії — союзниці Швеції, а військо Саксонії намагалося взяти Ригу.
18-річний шведський король Карл ХII, підтриманий флотами Англії та Голландії, висадився біля данської столиці Копенгагенаі змусив Данію підписати мирну угоду та вийти з Північного союзу.
19 листопада Карл ІІ під Нарвою завдав нищівної поразки московським військам. У лавах московського війська перебував і 12-тисячний козацький загін під орудою Івана Обидовського — ніжинського полковника і племінника гетьмана Івана Мазепи. Козаків, усупереч умовам договору між Україною та Росією, викликав до Балтії Петро І. Хочакозаки стояли під Псковом і участі в бою не брали, таке порушення угоди московським царем викликало у козацтва і старшини велике невдоволення.
1702 р. Карл XII розбив ущент військо польського короля Августа і захопив Варшаву. Петро І наказав гетьманові Івану Мазепі вислати військо на Білорусь і стати кордоном перед шведами. 12 тисяч козацтва на чолі зі стародубським полковником, генеральним осавулом Михайлом Миклашевським рушило на Білорусь, де в боях зі шведами загинуло багато люду. Гетьман на чолі 40-тисячного війська перейшов на Правобережжя.
1704 р. шведи взяли Львів. Іван Мазепа тримав Київщину та Волинь.
1708 р. вся Україна була захоплена московитами, які грабували житла і навіть православні храми, мордували і вбивали українців. Зламавши всі угоди, Петро I перетворював козацькі полки на драгунські, тобто знищував українське військо. Зовнішня торгівля припинилася. Було зрозуміло, що найближчим часом Україна втратить свою автономність і стане асимільованою частиною Московського царства.
Петро І наказав Іванові Мазепі скерувати решту війська у райони бойових дій. Гетьман не дослухався наказу і розпочав переговори з Карлом ХІІ.
Восени 1708 р. Іван Мазепа та Карл ХІІ підписали договір, за яким шведський король гарантував Україні «... цілість її кордонів, непорушність вольностей, законів, прав і привілеїв».
Наприкінці березня 1709 р. на вірність Карлу ХІІ та гетьману І.Мазепі присягнув кошовий отаман Запорозької Січі Кость Гордієнко разом з 8- тисячним козацьким військом.
Однак московити взяли Стародуб, затим облягли і через зраду сотника І.Носа захопили та спалили Батурин (убиті були всі мешканці, навіть немовлята). Згодом так само — Чортомлицьку Січ і Переволочну.
Шведсько-українське військо втратило можливість дістати допомогу від союзників – кримських татарів.
У квітні 1709 р. шведські полки стали під Полтавою. 11 травня почалася цілковита облога фортеці. На той час у Полтаві перебувало 4,5 тисяч московитів із 30 гарматами.
У шведів налічувалося 4 гармати. Бракувало пороху навіть для рушниць. Загалом у московської армії було 72 гармати (з тими 40, що захопили в Батурині), достатньо пороху та харчів.
16 (27) червня 1709 р. Карл ХІІ на чолі загону виїхав навперейми московитам, які намагалися форсувати Ворсклу біля Нижніх Млинів, і був тяжко поранений. Доручив командування генералові Реншільду, котрий, як показала битва, припустився серйозних помилок.
27 червня (8 липня) почалась Полтавська битва і тривала 9 годин. Шведська армія налічувала 19 700 вояків, з московського боку було близько 40 000. У бою загинуло понад 6 тисяч шведів, близько 3 тисяч потрапило в полон. Скільки загинуло та опинилося в полоні українців, не відомо, позаяк усіх, хто потрапляв до рук московитів, ті люто катували і страчували. Відомо лише, що після Полтавської битви разом з Мазепою відступило біля 20 000 війська, з них 16 тисяч – шведи, решта — січовики-запорожці, козаки з родинами та дітьми, цивільні. Карл XII та гетьман Мазепа змушені були шукати притулку на землях Молдови, підлеглих Туреччині.
22 серпня 1709 р. в Бендерах гетьман Іван Степанович Мазепа помер.
Відчайдушна спроба українців на чолі зі своїм далекоглядним гетьманом вирватися з – під московського ярма та обрати, як ми тепер би сказали, європейський шлях розвитку, зазнала поразки. Однак залишилася прикладом героїчного змагання за волю України для багатьох наступних поколінь.
Підготувала Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»
