uk.wikipedia.org
Борис Ізмаїлович Срезневський- кліматолог і метеоролог, академік,організатор метеорологічної служби в Україні, директор Київської метеорологічної обсерваторії.
Народився майбутній вчений у Санкт-Петербурзі, у родині відомого філолога-славіста Ізмаїла Срезневського. З-поміж восьми дітей лише він обрав природознавчу сферу діяльності.
1879 р. закінчив фізико-математичний факультет Петербурзького університету і відтоді присвятив себе метеорології та кліматології.
Протягом 54 років Б.І.Срезневський викладав метеорологію та загальну фізику, в тому числі 25 років – у Київському інституті народної освіти (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка).
Б.Срезневський був першим науковим керівником Служби погоди – з 1921 року.
Як науковець, досліджував розподіл тиску над Україною, шляхи циклонів, хуртовини, вплив погоди на людину, питання посух та злив. Винайшов цілу низку метеорологічних та геофізичних приладів, якими досі користуються фахівці. Розробив вкрай важливу теорію «ознак посухи».
Б.Срезневський доклав великих зусиль, аби університетська обсерваторія перетворилася на самостійну структуру.
Влітку 1929 р. буревій зруйнував міст через ріку Прип’ять. Досліджуючи передумови та причини стихійного лиха, Борис Срезневський приділив велику увагу розробці проблеми виникнення ураганів і смерчів в Україні та можливостям їх передбачити.
У 30-і роки минулого століття академік підготував фундаментальну працю, присвячену водному балансу Донецького басейна, зокрема, випаровуванню із замкнених водойм. Власноруч створив карту природного випаровування на території Донбасу, України та загалом Європейської частини тодішнього Союзу.
Б.І.Срезневський протягом усього свого наукового життя займався активною просвітницькою роботою: публікував статті у спеціальних та науково-популярних виданнях, виступав з доповідями та лекціями, в тому числі — про життя і діяльність К.Бера, Г.Гельмгольца, М.Гоголя, Дж. Верді, Е.Гріга; про причини і наслідки місцевої малярії. Намагався привернути увагу Червоного хреста до медичної метеорології.
Академік створив наукову школу київських вчених-метеорологів, відомими представниками якої є І.Половко, М.Щербань та інші яскраві науковці.
Спостереження й висновки, що містяться у його працях «Про бурі на Чорному та Азовському морях», «Про шляхи циклонів», «Ознаки посушливості для Києва» та в багатьох інших, залишаються і досі актуальними.
«Рідна країна»
