chrome firefox opera safari iexplorer

Паска за рецептом XIX століття

27 квітня 2021 о 15:09

Паски для свячення в українські господині починали пекти, починаючи з середи перед Великоднем. Одну велику випікали для освячення, кілька маленьких — на гостинці та обов'язково на пошану померлим. 

Усі пташки оздоблювали пташками, хрестиками, віночками. Традиційно пекли по 12 пасок — за кількістю Христових апостолів. Пасками обмінювались, брали з собою у гостини. А скуштувати за час Великодня 12 різних пасок вважалось запорукою доброї вдачі на весь рік. 

Пасківники — традиційні форми для української великодньої випічки (з фондової збірки НЦНК «Музей Івана Гончара»)

Музей Івана Гончара пропонує сучасним господиням приготувати до свята паску за рецептом 19 століття. Рецепт узято зі збірки Миколи Маркевича (1804–1860 рр.) — українського історика, етнографа і фольклориста. Тож запасіться питльованим борошном, півсотнею жовтків та приготуйтеся «бити» тісто!

Рецепт:

  1. Узяти кварту молока, закип'ятити.

В Україні раннього нового часу «квартою» називали металевий кухоль або десяту частину відра (дещо більше за літр).

2. Покласти фунт питльованого борошна у кам'яну чашу та розвести кип'яченим молоком.

Фунт — міра ваги, що з 1899 року дорівнювала 0,4095124 кг. У багатьох європейських країнах, що використовують метричну систему, в побуті використовується так званий «метричний фунт», що дорівнює 0,5 кг.

Питльоване борошно («питльованка») — пшеничне борошно особливого, дрібного помелу. Відповідає сучасному вищому ґатунку. Для отримання такого борошна зерно мололи («питлювали») на млині зі спеціальним просіювачем — питлем.

3. Додати ⅛ фунта цукру, дати охолонути, але не повністю — так, щоб можна було покласти дріжджі.

4. Додати столову винну чарку дріжджів і поставити суміш, щоб підходила. Коли вона зійде, процідити крізь сито. Це буде опара.

5. Відділити 50 яєчних жовтків у діжку.

6. Покласти цукру дрібного помелу 1½ фунта.

7. Терти жовтки з цукром цілу годину, щоб добре розмішати.

8. Додати 2 фунта пшеничного борошна і дві столових склянки (2¼ кварти) опари.

9. «Бити» тісто 3 години, а якщо потрібно — довше.

10. Поставити у тепле місце, щоб тісто підійшло. Коли підійде, місити на столі.

11. Готове тісто покласти у паперові форми, що попередньо вимазані маслом.

12. Випікати в печі не холодній, але й не жаркій, а головне просторій та високій.

Цукор можна замінити медом — таку паску називали медовою. Кислу паску готують так само, але без цукру та меду.

16 квітня

Інші дати
Феодосій Федченко
1911 –  український метролог, фізик-експериментатор. Створив найточніший маятниковий годинник – астрономічний годинник Федченка (АГФ), яким оснащено більшість обсерваторій, станцій метро і телецентрів країн колишнього СРСР.
Розгорнути
Народився Борис Возницький
(1926, с. Ульбарів Рівненської обл. - 2012) - український мистецтвознавець, академік Української академії мистецтв, Герой України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, заслужений працівник культури України та Польщі, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), доктор honoris causa.
Розгорнути
Народилася Христина Алчевська (Журавльова)
(1841, м.Борзна Чернігівська область – 1920) - український педагог, організатор народної освіти, популяризатор української мови, народної пісні, творчості Тараса Шевченка. У своїй садибі у Харкові у 1899 році встановила перший у світі пам»ятник Тарасу Шевченку.
«Людина, яка в час масової безграмотності, працю задля просвіти народу зробила девізом свого життя і залишилася вірною тому девізові”. (Микола Сумцов про Христину Алчевську)
Розгорнути