chrome firefox opera safari iexplorer

«Любити Україну до глибини власної кишені»

11 травня 2021 о 07:20

11 травня 1907 р. у Києві на пожертвування меценатів Василя Симиренка (він пожертвував 100 000 рублів на купівлю нового будинку, бібліотеки, друкарні) та Євгена Чикаленка засноване Українське Наукове Товариство (УНТ) за зразком Наукового Товариства імені Шевченка (НТШ) у Львові з метою організації наукової праці та її популяризації українською мовою. 

«Легко любити Україну до глибини душі, спробуйте любити її до глибини власної кишені», — говорив Євген Чикаленко і кожного місяця упродовж віддавав десяту частину прибутків на українські справи.

«Кожен мусить робити те, на що здатний. Я тямлю заробляти гроші, то мушу їх заробляти для України», — казав Василь Симиренко і діяв як казано... Впродовж 40 років він регулярно передавав одну десяту своїх прибутків на українські культурні цілі, але Василь Федорович забороняв афішувати його субсидування. Як тоді часто говорили, що «…Все це робилося так, що його ім'я залишалося десь у тумані…». 

Будинок Троїцького народного дому, де 29 квітня (12 травня) 1907 р. відбулися перші загальні збори УНТ у Києві
Фото початку ХХ ст., джерело фото — immh.kiev.ua

Ім'я жертводавця лишалось нерозкритим, і знали його під іменем Хорса, а вислів «Хорс засіяв» означав, що Симиренко передав нові кошти на чергову українську справу. Симиренко (Хорс) покривав дефіцити журналу «Киевская Старина», згодом «Літературно-громадський вісник», «Україна», україномовної газети «Рада», «Громадська Думка», «Ukrainische Rundschau», видавництва «Вік» та ін.; підтримував фінансово українських діячів і письменників (М.Драгоманова, М.Коцюбинського, Б.Грінченко тощо), взяв до себе на роботу (після заслання) Павла Чубинського; 1912-ого пожертвував (за посередництвом М.Грушевського) 100 000 рублів для НТШ (на купівлю нового будинку, бібліотеку, друкарню тощо). У Сидорівці заснував один з кращих народних театрів, побудував школу, лікарню. Весь свій маєток (ціною 10 млн. рублів) записав на українські культурні цілі; цією фундацією мало опікуватися Товариство допомоги української літературі, мистецтву і науці; воєнні події й революція перешкодили реалізувати цю фундацію.  

Товариство мало секції: історичну, філологічну, природничо-технічну; медичну і статистичну комісії. У Товаристві співпрацювали всі українські вчені з Наддніпрянщини і деякі з Галичини. 

Землевласник Євген Чикаленко багато зусиль доклав до створення української газети «Громадська думка» (1906) та «Рада» (1906 – 1914). Фінансово підтримував редакції української періодики «Селянин», «Літературно-науковий вісник», «Нова громада». Він скуповував твори Шевченка для організованої ним бібліотеки, коштом Чикаленка у Львові звели гуртожиток для студентів Політехніки...

Головою УНТ став М. Грушевський, секретарем І. Стешенко. Товариство видавало «Записки Українського Наукового Товариства» (1908–1918, 18 томів; редактор М. Грушевський, В. Перетц, М. Василенко), в яких з третього тому з'являлися тільки праці історичної і філологічної секцій; «Збірник» з працями інших секцій і Статистичної Комісії; тримісячний журнал «Україна» 1914 і 1917 років (1915 і 1916 вийшло 2 томи в Москві під назвою «Український Науковий збірник»). 

У виданнях УНТ публіковано оригінальні праці й огляди, натомість лише рідко не опрацьовані джерельні матеріали. По створенні Української Академії Наук діяльність УНТ зменшилася, а з 1921 воно увійшло до складу Української АН і його секції стали секціями відповідних відділів ВУАН.

Джерело: uahistory.com
Розділи: Культурна Освічена

26 травня

Інші дати
1648 — Корсунська битва
битва між військами Речі посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками під Корсунем в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років. Внаслідок перемог під Жовтими Водами і Корсунем була знищена урядова армія Речі Посполитої на українських землях, створилися умови для утвердження української козацької держави (Гетьманщина).
Україно! Ти для мене диво! І нехай живе за роком рік, Буду, мамо, горда і вродлива, З тебе дивуватися повік... Ради тебе перли в душу сію, Ради тебе мислю і творю. Хай мовчать Америки й Росії, Коли я з тобою говорю. (Василь Симоненко)
Розгорнути
Народився Борис Грабовський
(1901, м. Тобольськ, Росія - 1966) - видатний вітчизняний фізик, син поета Павла Грабовського, творець першої в світі електронної системи передачі на відстань рухомого зображення. Побудував малолітражний гелікоптер, трикрилий планер, сконструював прилад для орієнтації сліпих, апарат для глухонімих.
Розгорнути

Новини Дивитися всі