chrome firefox opera safari iexplorer

«Любити Україну до глибини власної кишені»

11 травня 2021 о 07:20

11 травня 1907 р. у Києві на пожертвування меценатів Василя Симиренка (він пожертвував 100 000 рублів на купівлю нового будинку, бібліотеки, друкарні) та Євгена Чикаленка засноване Українське Наукове Товариство (УНТ) за зразком Наукового Товариства імені Шевченка (НТШ) у Львові з метою організації наукової праці та її популяризації українською мовою. 

«Легко любити Україну до глибини душі, спробуйте любити її до глибини власної кишені», — говорив Євген Чикаленко і кожного місяця упродовж віддавав десяту частину прибутків на українські справи.

«Кожен мусить робити те, на що здатний. Я тямлю заробляти гроші, то мушу їх заробляти для України», — казав Василь Симиренко і діяв як казано... Впродовж 40 років він регулярно передавав одну десяту своїх прибутків на українські культурні цілі, але Василь Федорович забороняв афішувати його субсидування. Як тоді часто говорили, що «…Все це робилося так, що його ім'я залишалося десь у тумані…». 

Будинок Троїцького народного дому, де 29 квітня (12 травня) 1907 р. відбулися перші загальні збори УНТ у Києві
Фото початку ХХ ст., джерело фото — immh.kiev.ua

Ім'я жертводавця лишалось нерозкритим, і знали його під іменем Хорса, а вислів «Хорс засіяв» означав, що Симиренко передав нові кошти на чергову українську справу. Симиренко (Хорс) покривав дефіцити журналу «Киевская Старина», згодом «Літературно-громадський вісник», «Україна», україномовної газети «Рада», «Громадська Думка», «Ukrainische Rundschau», видавництва «Вік» та ін.; підтримував фінансово українських діячів і письменників (М.Драгоманова, М.Коцюбинського, Б.Грінченко тощо), взяв до себе на роботу (після заслання) Павла Чубинського; 1912-ого пожертвував (за посередництвом М.Грушевського) 100 000 рублів для НТШ (на купівлю нового будинку, бібліотеку, друкарню тощо). У Сидорівці заснував один з кращих народних театрів, побудував школу, лікарню. Весь свій маєток (ціною 10 млн. рублів) записав на українські культурні цілі; цією фундацією мало опікуватися Товариство допомоги української літературі, мистецтву і науці; воєнні події й революція перешкодили реалізувати цю фундацію.  

Товариство мало секції: історичну, філологічну, природничо-технічну; медичну і статистичну комісії. У Товаристві співпрацювали всі українські вчені з Наддніпрянщини і деякі з Галичини. 

Землевласник Євген Чикаленко багато зусиль доклав до створення української газети «Громадська думка» (1906) та «Рада» (1906 – 1914). Фінансово підтримував редакції української періодики «Селянин», «Літературно-науковий вісник», «Нова громада». Він скуповував твори Шевченка для організованої ним бібліотеки, коштом Чикаленка у Львові звели гуртожиток для студентів Політехніки...

Головою УНТ став М. Грушевський, секретарем І. Стешенко. Товариство видавало «Записки Українського Наукового Товариства» (1908–1918, 18 томів; редактор М. Грушевський, В. Перетц, М. Василенко), в яких з третього тому з'являлися тільки праці історичної і філологічної секцій; «Збірник» з працями інших секцій і Статистичної Комісії; тримісячний журнал «Україна» 1914 і 1917 років (1915 і 1916 вийшло 2 томи в Москві під назвою «Український Науковий збірник»). 

У виданнях УНТ публіковано оригінальні праці й огляди, натомість лише рідко не опрацьовані джерельні матеріали. По створенні Української Академії Наук діяльність УНТ зменшилася, а з 1921 воно увійшло до складу Української АН і його секції стали секціями відповідних відділів ВУАН.

Джерело: uahistory.com
Розділи: Культурна Освічена

23 червня

Інші дати
Народився Михайло Матусовький
(1915, м. Луганськ – 1990) – радянський поет. Автор текстів пісень: «На безымянной высоте», «С чего начинается Родина», «Подмосковные вечера» та ін.
Розгорнути
Народилася Анна Ахматова (Горенко)
(1889, м.Одеса – 1966) - російська поетеса, літературознавець, перекладач.
«Эти очи — словно море, Волн сиянье голубых. И мое былое горе, Как пылинка, тонет в них. Эти очи — как криница. Перламутр блестит на дне, А надежда, как зарница, Сквозь ресницы блещет мне.» (Анна Ахматова, переклад вірша Івана Франка)
Розгорнути