chrome firefox opera safari iexplorer

Неприступна і могутня: вийшло друком дослідження про Золотоніську фортецю

28 травня 2021 о 17:12

Напередодні Всеукраїнського дня краєзнавця, що його відзначають сьогодні, в Черкасах презентували цікаве дослідження “Золотоноша: історична топографія та фортифікації”.

“Книга присвячена ранній історії міста та найближчої околиці, а акцент робився на маловідомих сторінках історії, зокрема, пов’язаних із Золотоніською фортецею, – розповів автор Олександр Прядко, історик, завідувач науково-дослідного сектора “Археологічна інспекція” Національного історико-етнографічного заповідника “Переяслав”. – Фортеця розташовувалася на місці нинішньої школи №3, вулиця Шевченка “розрізає” її навпіл. Під час Переяславського повстання 1666 року Золотоноша була в центрі подій і фортеця мала стратегічне значення та вигідне положення. Фактично основні бої цього року точилися за Золотоніську фортецю”.

Олександр Прядко сподівається, що дослідження фортифікації Лівобережжя стане серією. фото chdtu.edu.ua

Маловідомим широкому загалу документом, що ним серед інших численних джерел користався Олександр Прядко під час роботи над дослідженням, став рукописний план фортеці 1746 р. військового інженера Даниїла де Боскета, який брав участь у будівництві укріплень на території України. Фактично історик уперше “увів в обіг” цей унікальний архівний матеріал.

Крім того, на основі плану де Боскета ретельно зроблено авторську реконструкцію плану фортеці в Золотоноші.  До речі, Олександр Прядко має намір збільшити і роздрукувати її, аби передати в Золотоніський краєзнавчий музей. В одному з розділів книги автор також опублікував і матеріали власних польових археологічних досліджень давньоруського городища на місці Золотоноші.

У 1666 році фортеця Золотоноші стає учасником боротьби за незалежність України. У червні в Україну з Москви прибули переписувачі. Вони мали переписати жителів і скласти книги, за якими воєводи збирали б данину в царську скарбницю. Результатом стало загальне невдоволення. Козаки підняли повстання і здійснили напад на Переяслав, де перебував воєвода з московськими ратними людьми. Проти повсталих були висунуті значні військові сили на чолі з князем Щербатовим. Бунтівні козаки сховалися в Золотоноші, свідчать джерела.

Загалом, як зізнається дослідник, планується ціла серія досліджень про фортеці Лівобережжя на теренах сучасної Черкащини. Так, Олександр Прядко вже збирає матеріал, який почасти є таким, що не публікувався раніше для загалу, про укріплення в Ірклієві, в Чехівці, Благодатному.

Без сумніву, з цікаво викладеним матеріалом й проілюстрована розвідка в історію Черкащини буде цікавою допитливим читачам широкого кола.

“Переконаний, що багато матеріалів, документів та карт цього краєзнавчого доробку стануть в нагоді викладачам, вчителям, бібліотекарям, музейникам та й усім шанувальникам історії свого рідного краю”, – впевнений доктор історичних наук, професор Микола Томенко.

Микола Томенко презентував у ЧДТУ   краєзнавчі дослідження з історії села Малі Канівці, збірник усно-історичних оповідань відомого фольклориста Степана Нехорошева та інші видання з проектів"Рідної країни". фото chdtu.edu.ua

Видання книги стало можливим за підтримки фонду “Рідна країна” (очільник Микола Томенко) та НІЕЗ “Переяслав” (очільник Олексій Лукашевич).

Розділи: Суспільство

16 червня

Інші дати
День пам`яті Івана Підкови
(рік народження невідомий, Брацлавщина – 1578), козацький отаман, гетьман, молдовський господар в 1577 – 1578 рр.
 
«Було колись – запорожці Вміли панувати. Панували, добували І славу, і волю». (Тарас Шевченко)
Розгорнути