230 років тому — 26 липня 1791 року у Відні народився Франц-Ксавер-Вольфґанґ Моцарт, піаніст, диригент, композитор, педагог, молодший син Вольфґанґа Амадея Моцарта. Він був талановитою особистістю, серед його творів є й композиції на українські мотиви.
Батько помер, коли Францу виповнилося кілька місяців, тому ґрунтовну музичну освіту отримав завдяки старанням матері Констанції. Вчителями молодного Моцарта були Антоніо Сальєрі і Ян Непомук Гуммель. Доволі рано хлопчик почав компонувати музику – перший фортепіанний концерт написав у 1805 році, тобто в 14 років. «На дитині з самого народження був оцей хрест тіні визначного генія і з цією тінню його завжди співвідносили», – пояснює музикознавець Роксолана Гавалюк.
Наступного року перебрався до містечка Бурштин, де організував хоровий колектив та розпочав інтенсивну концертну діяльність, а через два роки переїхав до Львова, де також працював приватним учителем музики в родинах Потоцьких, Чарторийських, Сапіг.
Якийсь час у Львові молодший Моцарт мешкав на Площі Ринок в самому центрі міста.
Тодішній Лемберг якраз був чи не найвіддаленішим куточком в імперії Габсбургів і регіональним центром, найменше пов’язаним із метрополією. Але недооцінювати вагу Львова в імперії Габсбургів теж не можна.
«Це була новоприєднана провінція і Львів все ж був четвертим містом Габсбурзької імперії після Відня, Будапешта і Праги. Тобто, це було велике місто зі своїми культурними традиціями, в якому було багато аристократів і заможних людей», – пояснює доктор мистецтвознавства зі Львова Любов Кияновська.
У Львові Моцарт заснував музичний хор (товариство) святої Цецилії чисельністю в 45 хористів. Згодом це товариство стало ядром Львівської філармонії. У 35-у річницю від смерті свого батька – 5 грудня 1826 року – Франц Ксавер диригував виконанням «Реквієма» Моцарта – як він писав матері – в «руській церкві, бо там на хорах найбільше місця».
Йшлося про український греко-католицький Собор Святого Юра і його хори, де одночасно могли вміститися біля півсотні хористів. Виконання «Реквієму» повторювалось ще пару років. Цікавий факт, що саме у Львівському Соборі Св.Юра він вперше організував виконання Реквієму свого геніального батька, на 15 років випередивши відповідну усталену європейську традицію вшанування композитора.
У Львові Франц Ксавер приятелює зі своїм двоюрідним братом Антонієм Лянґе – відомим художником, який створив низку неперевершених гравюр найкрасивіших місць Галичини, виданих окремих альбомом у Львові в першій половині 19-го століття.
Осівши у Львові, він став організатором музичного та культурного життя міста. Попри музичне товариство св. Цецилії заснував першу музичну школу у місті, диригував у театрі, організовував численні концерти, часто та успішно виступав з концертами по Україні.
Під впливом почутих (а часом і виконуваних ним) творів у дусі української народної музики він написав кілька композицій на українські теми або стилізовані під них. Це “Руська (Ruthenische) арія з варіаціями” для фортепіано, “Фантазія на руську та польську теми” для фортепіано, “Інтродукція з варіаціями” для фортепіано з оркестром. Наприклад, “Руська арія з варіаціями” (1820 р. видана міланською фірмою “Артаріа”) написана на тему дещо зміненої мелодії пісні “У сусіда хата біла”.
1838 року музикант повернувся до Відня.
За деякими даними, він став першим директором новоствореного Моцартеуму в Зальцбурзі – місті, в якому народився великий Моцарт, його батько.
Помер у курортному містечку Карлові Вари 1844.
Як же до «свого» Моцарта ставились і ставляться у Львові?
Коли Львів був частиною радянської України, про Франца Ксавера дуже рідко згадували, він був майже забутий.
«У Львові за радянських часів про нього не говорили, творів практично не виконували. Чому так? Тому що за радянських часів вся культура у Львові починалася з приходом більшовиків. Нам ніхто не розповідав про видатні постаті 19-го століття. Була така радянська політика – відлік культури починався з Совєтів... Тому ні Франца Ксавера Моцарта, ні десятків інших композиторів та музикантів, які були у Львові, в нашій свідомості, в нашій панорамі в ті часи не було», – пояснює професорка Кияновська.
Інтерес до «свого Моцарта» почав пробуджуватись в незалежній Україні. Нині його музику виконують під час музичних фестивалів LvivMozArt, арт-директором якого є відома диригентка Оксана Линів. У Львові мають відкрити пам’ятник – перший, до речі, пам’ятник Францу Ксаверу в світі.
Зацікавлення Моцартом-молодшим нині спостерігається і в Австрії, Німеччині, Польщі, Чехії (він помер і похований у чеських Карлових Варах). Але двигуном інтересу до Франца Ксавера є саме Україна, на землях якої він провів більшу частину свого життя.
Незабаром в Україні побачить світ найповніша збірка листів та щоденників Франца Ксавера Моцарта – українською мовою!
У підготовці матеріалу використано інформацію з вільних джерел, а також інтернет-видань «Радіо Свобода», «Суспільне».
