chrome firefox opera safari iexplorer

Створено інтерактивну карту переходів від УПЦ (МП) до УПЦ КП

12 грудня 2015 о 16:16

Революція Гідності та російська агресія активізували процеси пошуку і зміни у середовищі парафіян УПЦ (МП). Якщо раніше випадки переходів цілих громад до Київського Патріархату були поодинокими, то з 2014 року рахунок пішов на десятки парафій, пише РІСУ.

Серед конкретних причин свого виходу з УПЦ (МП) вірні називають позицію духовенства, яке заперечує навіть сам факт російської військової агресії, антиукраїнську пропаганду у храмах, небажання священиків на місцях молитися за українське військо, за полеглих на Майдані та на Сході. Очевидно, що таке налаштування (не всіх, звісно) кліриків входить у суперечність із очікуваннями частини парафіян – чимало членів цієї конфесії брали участь у протестах, а їхні рідні служать і захищають незалежність України на передовій.

Очікувано, що в УПЦ (МП) лунають голоси про «рейдерські захоплення» парафій, у той час, як в УПЦ КП ведуть мову про усвідомлення вірними потреби бути в «Українській Церкві» – обидва дискурси є зрозумілими і пропоновані ними узагальнення часто приховують за собою надзвичайно драматичні перипетії на місцях, гідні прискіпливого аналізу і всебічного розкриття.

Автори РІСУ ретельно відстежують динаміку міжконфесійних відносин, наслідком чого є ціла низка матеріалів за тегом «Перехід громад з УПЦ (МП) в УПЦ КП». Представлена нами карта – спроба каталогізувати усі висвітлені випадки виходу громад із УПЦ (МП) та продемонструвати дійсні масштаби й географію цього явища. Без бачення вказаних факторів, як вважаємо, годі вести мову про розуміння самого явища переходів, їхнього впливу на суспільство тепер і в майбутньому.

Карта засвідчує – і це цікавий предмет для дослідження, що найбільша кількість переходів відбулася навколо Почаївської Лаври. Українську святиню, яка зараз перебуває у користуванні УПЦ (МП), часто називають оплотом «Русского мира» на Західній Україні. Тож концентрація “гарячих точок” довкола неї – надзвичайно показовий симптом.

Карта інтерактивна і буде оновлюватися. Натиснувши на крапку (червона означає конфлікт та поділ громади, а оранжева – одностайна підтримка), можна дізнатися деталі переходу: населений пункт, назву парафії, дати переходів, в окремих випадках – події, що слугували причинами зміни юрисдикції, а також адреси корисних лінків.

18 жовтня

Інші дати
Народився Віктор Аверін
(1885, с. Чепіль, Харківська область – 1955) – український зоолог, громадський діяч. Опублікував близько 340 праць з ентомології, орнітології, мисливствознавства, рибництва, і охорони природи. Один із перших організаторів справи захисту рослин в УРСР і підготовки кадрів у цій галузі.
Розгорнути
Народився Володимир Різниченко
(1870, с. Велентієве, Чернігівська область – 1932) – український геолог, художник-карикатурист, поет. У своїх дослідженнях грунтовно висвітлив стратиграфію та тектоніку Середнього Придніпров’я («Природа Канівських дислокацій», «До питання про час і умови утворення укр. лесу», «Про четвертинні рухи земної кори в районі сер. Дніпра»). Ініціатор заснування Канівського музею-заповідника «Могила Т.Шевченка».
Розгорнути
Народилася Євгенія Ярошинська
(1868, с. Чуньків, Чернівецька область – 1904) – українська письменниця, етнограф, фольклорист, громадський діяч. Видала зібрані нею на Буковині «Народні пісні з-над Днітра».
Розгорнути
Народився Сергій Єфремов
(1876, с. Пальчик, Черкаська область - 1939) — український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури. Один з найвидатніших представників неонародництва в українській літературі. Автор видання «Щоденника» і «Листування» Т. Шевченка та фундаментального двотомника «Історія українського письменства».
Розгорнути

Новини Дивитися всі