chrome firefox opera safari iexplorer

Партія Яценюка – як валіза без ручки, але з грошима

14 вересня 2017 о 14:50

Поясню логіку можливого створення «єдиної партії влади», тобто обʼєднання Блоку Петра Порошенка з «Народним фронтом».

Не секрет, що «Народний фронт» в силу різних обставин не має жодних шансів знову повернутися до влади в результаті парламентських виборів. Тому у нього — єдиний варіант: домовлятися з Президентом щодо створення нового виборчого блоку, через який можна було би зберегтися при владі у майбутньому.

Досить промовистими щодо цього єдиного варіанту для партії Яценюка є останні результати соціологічних досліджень в місті Києві, згідно з якими «Народний фронт» набирає 1% від усіх опитаних і 1,1% від тих, хто прийде на вибори.

Згідно з цими ж дослідженнями, лідер «Народного фронту» Арсеній Яценюк очолює рейтинг недовіри киян – 85,5% загальної недовіри. 83% недовіри має Олександр Турчинов  (нинішній Секретар РНБО, № 3 у списку «Народного фронту» у 2014 р.»), 77,1% — Андрій Парубій (нинішній спікер парламенту, №4 у списку «Народного фронту»). Я вже не згадую про антирейтинг таких «позитивних» героїв, як С. Пашиський та інші окремі обличчя команди Яценюка.

Водночас команда пропрезидентського блоку теж у непростій ситуації, оскільки не гарантувати співпраці з «Народним фронтом» на майбутніх парламентських виборах означає – конфліктувати, спровокувати офіційний розвал нинішньої, фактично, неіснуючої коаліції та створити передумови для дочасних виборів, чого нинішній владі зовсім не потрібно.

Натомість «Народний фронт» має і свої переваги: достатньо високий відсоток впливу на нинішній адміністративний ресурс і, звичайно, надвисокі фінансові можливості, які вдалося здобути за 3,5 роки офіційного перебування при владі.

Тому і виглядає так, що Порошенко та його партія, можливо, і не хочуть, але змушені домовлятися з партією Яценюка про створення на майбутніх виборах або нової партії, або нового спільного блоку.

Бо для них, образно кажучи, «Народний фронт» — це валіза без ручки, але з грошима!

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»

Розділи: Політика

19 грудня

Інші дати
День Святого Миколая
Православні, римо-католицькі та греко-католицькі християни пам'ятають його та шанують як історичну особу та великого святого. В Україні та в інших країнах світу цей святець став прообразом міфічної фігури Санта Клауса. Святий Миколай зараховується до лику святих: як такий опікується воїнами, водіями і подорожуючими, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців, і лучників.
Розгорнути
День адвокатури
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль адвокатури в розбудові правової держави, захисті конституційних прав і свобод громадян, велике громадське значення цієї правозахисної інституції в Україні…» згідно з Указом Президента України «Про День адвокатури» від 2 грудня 2002 року № 1121/2002.
Розгорнути
Народився Микола Андрусов
(1861, м. Одеса – 1924) – геолог, знавець неогенових відкладів, палеоеколог, дослідник Чорноморського басейну. Праці М.Андрусова складають епоху в стратиграфії, палеонтології, палеографії, палеоекології, океанології і досі є неперевершеним зразком наукової чіткості та точності.
Розгорнути
Народився Микола Скуба
(1907, с.Горбове, Чернігівська область – 1937) – український поет. Автор збірок поезій «Перегони», «Демонстрація», «Пісні», «Нові пісні», «Сопілка».
Розгорнути
Народився Микола Руденко
(1920, с. Юр'ївка Луганської обл. - 2004) - український письменник, член-засновник Української Громадянської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод. Автор збірок поезій, романів та повістей ("Вітер в обличчя", "Остання шабля", "Чарівний бумеранг" та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Лукаш
(1919, м. Кромівка Суміської обл. - 1988) - український перекладач. Працював у галузі поетичного і прозового перекладу з 18 мов, української лексикографії.
Розгорнути

Новини Дивитися всі