chrome firefox opera safari iexplorer

Микола Томенко: світу треба показувати, що лицарство є традиційною чеснотою українців

18 січня 2019 о 13:37
zhitomir.info

Культурний бренд України: хто і як його формує? Про унікальну культурну спадщину і популяризацію її в Україні і світі в програмі «Культура.Kive»говорили з ініціатором проекту «Рідна країна» Миколою Томенком.

Ведучі:

Василь Шандро, Олена Гусейнова

Досить складно політика представляти в культурному контексті, тому що культура і політика в Україні часто є непоєднуваними. Чи триває ця ситуація до цього часу?

— Так, досі є певні стереотипні речі. Самі політики, з моєї точки зору, є найменш підготованими в понятті того, чим є політична культура та що таке українська культура. З 2005 року ми в рамках фонду «Рідна країна» взяли важливі проекти в площині творення українського світу для масової культури. Треба робити щось креативне і популярне, щоб звичайні люди більше познайомилися з нашою культурою. 

Який ваш найвідоміший проект?

— Мабуть, найвідомішим нашим проектом є «Сім чудес України». Я вважаю його найбільш резонансним, ми зняли вже 50 фільмів, які йшли на телеканалах безкоштовно. У фільмах ми показували лише позитивні речі. 

У вас є якийсь новий проект?

— Так, це проект дванадцятирічної давності. Я замислився над тим, що люди перестали писати один одному листи, наприклад, чи записувати власні плани. Особисто я люблю все записувати і планувати, але ніяк не міг купили записника чи щорічника, який би був зроблений в українському контексті. Дванадцятий рік поспіль ми видаємо український щорічник, додали в нього більше 1000 персоналій в день їх народження, афористику, народні прикмети, унікальні історико-архітектурні об'єкти.

Що таке «Український щорічник: Тарас Шевченко»?

 Це все про Шевченка, але в одному щорічнику. Там є важливі Шевченкові дати, афористика Шевченка, його малюнки. На мою думку, в школах не варто давати  портрет старшого Шевченка, того, яким він був після заслання, краще дати, наприклад, портрет 40 року, яким він хотів себе бачити. 

Яким був ваш задум, коли ви почали створювати щорічник про Шевченка?

— Ми хотіли, щоб люди, які не мають спеціальної можливості вивчати нашу традицію та культуру в академічній версії, змогли це зробити завдяки популярній версії, тобто цього щорічника. Вони можуть до цього всього доторкнутися і відчути певну енергію і дух України. 

Цей проект має на меті охопити якомога ширше середовище? Він змінюється щороку?

— Так, змінюємо. Ми його зробили без днів тижня, щоб використовувати будь-коли, також активно змінюємо афористику. Щодо Шевченка, то хочемо показати ті маловідомі речі про нього, але популярні, щоб орієнтуватися на масового читача. Левову частину креативних речей треба кинути на середньостатистичного українця, бо масової культури трішки бракує. Ми маємо десятки проектів, направлених на людей, які хочуть дізнатися більше про українську культуру.

Наша країна зараз серед «культурних брендів» має Революцію Гідності, війну, окупований Крим і Донбас. Як працювати з цими складними брендами і їх символічним значенням?

— Особисто я робив би лінію спадковості, демонстрував те, що українці давно боряться за власну незалежність, просто якісь речі ми не знали. Минула героїка подібна до теперішньої, світу  треба показувати, що лицарство є традиційною чеснотою українців, але на жаль менш знаною. Мене часто критикують за те, що занадто міфологізую і популяризую нашу історію, але вважаю, що так працює весь світ. Я пропагандист оптимістичної міфологізації, де кожна подія мусить мати історичний урок того, що ми перемагаємо. 

Чи є у фонду плани на найближчий час?

— Наступний етап акції «Сім чудес України» ми зробимо в 2020 році. Також збираємо матеріали для проекту «Малі батьківщини великих українців» і плануємо ще багато більш дрібних, але знакових проктів. 

Прослухати детальніше можете за посиланням

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути