ukr.media

Напередодні Водохреща в Україні святкують другий Свят-Вечір, або ж «Голодну кутю».

 Третя й остання кутя різдвяно-новорічних свят називається «Голодною» і тому, що перед Свят-вечором цілий день нічого не їли, й через те, що на цю вечерю вже не кликали святих душ та Щедрого Бога. 

Отже, протягом цілого дня слід постувати, п’ючи саму воду. Увечері треба сходити до церкви та освятити воду, щоб вона стала цілющою. Йдучи по свячену воду, посуд годиться прикрасити сухими волошками чи безмертником — «щоб Господь уберіг від напасті». 

Саме «вечірня вода», тобто освячена увечері перед Богоявленням, є найсильнішою проти всілякого лиха та найпомітнішою супроти хворощів. Взагалі цього дня вся вода і в криниці, й у ставку чи річці – вважається святою. Тож багато хто занурюється в ополонку саме  увечері напередодні Водохреща – коли зійде перша зірка. 

В жодному разі про воду не слід говорити погано. Освяченою водою треба покропити всі кути в оселі, щоб захистити дім і родину від лиха. Сідати до вечері можна тільки після того, як кожне – від старого до малого – вип’ є по ложці свяченої води.

До Свят-вечора господині ретельно прибирають у хаті, адже зустрічати Водохреща у прибраній оселі – значить, залишити всі негаразди у минулому. 

Коли на небі засяє перша вечірня зіронька, всі збираються за столом. Вечеря пісна: смажена рибка, вареники (переважно з капустою), гречані млинці на олії, пісні голубці, каша і, звичайно ж, кутя та узвар.  Страв має бути неодмінно непарне число, до прикладу, сім або дев’ ять. Після вечері дітлахи «проганяли кутю»: вибігали на подвір’я й били паличками об причільний кут хати, при цьому приказуючи:  

Тікай, кутя, із покуття,

а узвар — іди на базар, 

Паляниці, лишайтеся на полиці,

а дідух — на теплий дух,

Щоб покинути кожух!

А парубки брали макогона та стукали ним об ворота, вигукуючи: «Геть, кутя, з покуття, а ти, узвар, іди на базар!»

Коли вже зовсім стемніє, з хати виносили дідуха і підпалювали його, ніби «спалюючи» зиму та закликаючи весну. Попіл з дідуха дівки несли у город – аби добре огірки вродили. 

Повечерявши, всі клали ложки до однієї миски, а зверху – хлібину: щоб хліб вродив.

Кутю, яка  лишилася, сипали курям — щоб ті  добре плодилися. До речі, впродовж усього дня кликати курей голосно не можна було – ще якась недобра сусідка, примовляючи: «Твої кури – мої яйця», наврочить, що кури нестися перестануть.  

Наші пращури вважали, що на Свят-вечір та вночі перед Водохрещам свійські тварини отримують здатність говорити. Однак слухати, про що вони говорять, не можна. 

Цього вечора  дівчата востаннє ворожать, бо після Водохреща ворожити вже не дозволяється. Скажімо, збирають  зі столу ложки після вечері і йдуть на поріг  ними гримати — де пес озоветься, туди дівчина заміж піде.  

Цього ж таки вечора  востаннє щедрують. Щедрувальники беруть із собою оберемок ліщини й на знак подяки дають господареві гілочку. Хлопці щедрують лише під вікнами дівчат на порі, а якщо хату, де мешкає дівчина, обминули – значить, вона ще не доросла, аби дівувати. Це ще й останній день колядок, на який «Меланку» водять здебільшого дівчата.

З «Голодною» кутею пов’язаний обряд «закликання морозу», бо ж на Водохреща давніше, коли люди ще не так агресивно втручалися у життя природи, морози були найлютішими. Перш аніж сісти до святої вечері, господар брав ложку куті, підходив до вікна і тричі кликав: «Морозе, морозе, йди до нас куті їсти!»

За якийся час  проказував: «Не йдеш? То не йди ні на жито, ні на пшеницю, ні на всяку пашницю!»

Подекуди хазяїн виходив із кутею на вулицю та виголошував: «Морозе, морозе, йди до нас вечеряти, та не морозь наших коней, биків, курей, свиней, жита і пшениці!» 

Завершивши вечерю, до окремого горщика клали по три ложки всіх наїдків, які були на столі. Хто останній повернеться наступного дня з Водохреща, той на вмісті горщика віщуватиме долю.   

У Водохресне Надвечір’ я не можна сваритися, ображати  та ображатися , плакати – аби не накликати собі цього на цілий рік. Ще не можна згадувати померлих.

Народні прикмети 

 Якщо у Водохресний Свят-вечір гарненько умитися снігом, краса і молодість личка збережеться надовго.  

Під  час вечері треба поставити на стіл миску з водою. Щойно вода ворухнеться (це стається десь опівночі) — слід вийти з хати і просити у Неба здійснення найзаповітнішого свого бажання.

Якщо на  Свят-вечір дуже вітряно і гуляє заметіль – літо буде дощове й холодне. Якщо ж добрячий мороз – літо виявиться погідним  і врожайним.

Дитинка, охрещена цього дня, буде щасливою та успішною.

І наостанок: цієї ночі приходять віщі сни, тож варто  запам’ятати, що насниться, і спробувати розгадати.

Гарного свята, смачної куті, веселого щедрування!

 Підготувала Олена Бондаренко