ukrpohliad.org
«Дух нації засадничо здоровий. Його треба лише відродити, очистити українські душі від чужинецького намулу неволі.»
Слава Стецько
Вона взяла ім’я свого чоловіка і соратника – лідера ОУН(Б) Ярослава Стецька. Присягнувши до останнього подиху поруч із ним боротися за волю України.
Слава Стецько цілим своїм життям засвідчила відданість цій боротьбі. Політик, державна діячка, журналістка. Очільниця Антибольшевицького Блоку Народів. Голова Проводу ОУН(Б). Лідерка Конгресу Українських Націоналістів. Справді народна депутатка України.
Я мала щастя не раз спілкуватися з пані Славою. Тепла, дружня, інтелігентна. Елегантна, завжди зі смаком вбрана. Коли йшлося про світоглядні цінності й переконання – тверда й послідовна. А ще — крицево-непоступлива з ворогами України…
Ганна-Євгенія Музика народилася в с.Романівка на Тернопільщині. Батьки Ганни були українськими патріотами. Старший брат входив до складу ОУН, був ув’язнений польською владою. Навчаючись у Теребовлянській міській гімназії, дівчина організувала гурток, у якому гімназистки таємно вивчали історію України, а затим розповідали молодшим.
Мала потрапити за ґрати, про що її попередив місцевий священик. У 18 років вступила до Організації українських націоналістів.
По закінченні гуманітарного ліцею Ганна почала вчителювати у школі с.Юшківці (Жидачівський район на Льівщині). Учні запам’ятали її й як фахову викладачку, і як дбайливу, щиру людину. Серед школярів було багато дітей із бідних родин; на навчання приходили босоніж, ясна річ, що й голодні. Вчителька виводила дитину до сусідньої кімнати, напувала чаєм, годувала.
Ночами Ганна працювала у підпільній друкарні. Листівки поширювалися цілим районом. Саме з цієї друкарні вийшли у світ газета «За Українську Державу», журнал «Повстанець» та інші патріотичні видання.
30 червня 1941р. у Львові Національні збори ухвалили Акт відновлення Української Держави. Головою виконавчого органу - Українського державного Правління — був обраний Ярослав Стецько, на той час заступник Голови Проводу ОУН(Б).
Гітлер особисто наказав дати відсіч державницьким намірам українців. 4-5 липня 1941р. гестапо заарештувало близько 300 членів ОУН. Ярослав Стецько до 1944р. перебував у концтаборі Заксенгаузен. У 1945р. з нацистського концтабір перетворився на радянський (існував до 1950р.), і Я.Стецько опинився у радянському полоні. Його як «особливо небезпечну для радянської влади особу» доправляють до спецтабору в Чехії.
Ганна Музика переховується у Львові. 1943р. німці вистежують її, під час обшуку виявляють націоналістичну літературу й запроторюють до в’язниці. Соратникам вдається звільнити Ганну, й за наказом Проводу ОУН 1944р. вона виїздить з України.
Оселяється у Відні. 1945 р. організовує викрадення пораненого Ярослава Стецька з більшовицького полону і вивозить його до Мюнхена. 1946р. Ярослав Стецько та Ганна Музика (Ярослава Стецько) побралися.
Від 1968р. Слава Стецько керує сектором зовнішньої політики Проводу ОУН.
Подружжя зустрічається зі світовими лідерами, бере участь у міжнародних конференціях, організовує просвітницькі кампанії, покликані донести правду про радянський тоталітарний режим, про Голодомор та репресії, організовані більшовицькою владою в Україні. «Ми почувалися амбасадорами, які хотіли бачити Україну вільною», — скаже вона пізніше.
На них постійно полюють радянські спецслужби. Згодом пані Слава розповідатиме, що в жодному помешканні їй та її чоловікові не доводилося зупинятися довше, ніж на тиждень. Ярославу і Славі Стецькам пропонували громадянство, а отже, захист Німеччина, США, інші держави. Але вони воліли залишатися «особами без громадянства» — аж поки матимуть можливість стати громадянами незалежної України…
1991 р. Львівська міська рада ухвалює рішення про надання Ярославі Стецько звання почесної громадянки міста. Її запрошують до України.
Отримавши громадянство України, у березні 1997р. Ярослава Стецько стає народним депутатом, перемігши (86,6% голосів) на довиборах у Надвірнянському Івано-Франківської області виборчому окрузі №201. А у травні 1998-го і 2002-го вона, як найстарша з-поміж народних обранців, оголошує присягу з трибуни Верховної Ради…
Слава Стецько, без перебільшення, була однією з найвідоміших у світі українських політичних постатей. До її думки дослухалися президенти і прем’єри. ЇЇ полум’яне слово лунало з найвищих міжнародних трибун. Її розуміли і тому, що вміла донести свою думку, й тому, що вільно володіла багатьма мовами. Англійською, німецькою, французькою, іспанською, італійською, польською, словацькою і ще цілою низкою…
Доктор юридичних наук, академік Академії педагогічних наук, фаховий психолог і політолог, людина сучасного європейського світу – і лицарка рідної країни, якій служила ціле своє життя…
«Державу мусить будувати цілий нарід, — тільки тоді можна сподіватися, що українська держава укріпилася, і що її не можна так легко ліквідувати. Адже зазіхання Росії далі існують, і є загроза подальшого тиску з боку Росії на Україну». Ці пророчі слова пані Слави Стецько мають бути заповітом для нас усіх, українців і українок.
Підготувала Олена Бондаренко,
Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»
