chrome firefox opera safari iexplorer

Українська святиня — під загрозою вилучення з переліку об'єктів ЮНЕСКО

05 липня 2021 о 09:00

Україна ризикує втрапити до «чорного списку» комітету Світової спадщини ЮНЕСКО. А все через події на території Києво-Печерської Лаври. Про це йдеться в матеріалі Максима Левади «Лавра — стоп ЮНЕСКО», опублікованому днями на сайті «Музейний простір».

Знаменита на весь світ Києво-Печерська Лавра — не лише об’єкт з переліку ЮНЕСКО, а й Національний заповідник, найбільший музейний комплекс країни. І, відповідно, охороняється законом. Зокрема, у ст. 33 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» наголошується на тому, що «в межах історико-культурного заповідника та історико-культурної заповідної території забороняється діяльність, що негативно впливає або може негативно вплинути на стан збереження об'єктів культурної спадщини, режим їх охорони та використання».

А тим часом кілька днів тому на території Києво-Печерської Лаври знищено дві старі могили, пише Максим Левада.

Це могила Володимира Бутовича (1817—1871), голови дворянства Київського повіту, дійсного статського радника, нащадка козацького роду, що був похований на південь від церкви Різдва Пресвятої Богородиці. 

Та могила Давида (Данили) Нащинського (1721—1793), філософа, літератора, перекладача, педагога, ректора Києво-Могилянської академії. Данило Нащинський теж був нащадком старого козацько-старшинського роду, а поховано його було на південний захід від церкви Зачаття святої Анни.

"Ці дві могили знищено не просто так. На тих місцях вже поховано якихось нових сучасних небіжчиків – церковних ієрархів, — зазначає автор статті «Музейного простору». — Отже, картина, з урахуванням того, що йдеться про об’єкт світової спадщини ЮНЕСКО, виглядає такою:

1. На території об’єкта ЮНЕСКО знищено два поховання видатних діячів української історії, одне з яких було пам’яткою.

2. На території об’єкта ЮНЕСКО було здійснено земляні роботи, які не були погоджені органами охорони культурної спадщини, і про які не було проінформовано ЮНЕСКО;

3. На території об’єкта ЮНЕСКО проводяться сучасні поховання.

Останній пункт змушує нагадати, що відбулося не лише порушення законодавства про охорону культурної спадщини. На території об’єкту ЮНЕСКО вчинено дії, що регулюються Законом України «Про поховання та поховальну справу». 

Отож, згадані події у Лаврі мають ознаки відразу двох злочинів, зафіксованих у Кримінальному кодексі України (ч. 1 ст 297 та ч. 2 ст. 298).

Корінь проблеми автор статті Максим Левада бачить у тому, що план управління об'єктом ЮНЕСКО, що ним є Києво-Печерська Лавра, досі не створено. Заповідник досі не має актів на землю, а тому на території Лаври буквально панує попівська самодіяльність.

Чому це дуже важливо? Чергова сесія комітету Світової спадщини ЮНЕСКО відкриється 16 липня. А потрапляння до «чорного списку» для України здатне автоматично перекреслити аргументацію стосовно беззаконня, що його нині фіксують українські експерти на території окупованого Росією Херсонесу Таврійського в Криму – об’єкту з переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Тож фонд «Рідна країна», як головний організатор Всеукраїнської акції «7 чудес України» (зауважимо, що Києва-Печерська Лавра — серед переможців проекту) вимагає від Міністерства культури України і керівництва Заповідника негайно провести перевірку і зупинити наругу над пам'яткою, яка є надбанням Світової спадщини ЮНЕСКО.

«Хто повинен нести відповідальність за відсутність роботи по збереженню культурної спадщини на території заповідної частини Києво-Печерської Лаври? Чому ніхто не реагує на самодіяльність і незаконну будівельну діяльність попів на території пам‘ятки ЮНЕСКО? І чому адміністрація Заповідника не опікується станом історико-культурних об‘єктів Києво-Печерської лаври, а вибиванням бюджетних грошей займаються церковники?», — заявив засновник фонду «Рідна країна» Микола Томенко. 

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути