Фестиваль «Жнива. Весілля» тривав три дні (5—7 серпня) й включав у себе дві складові: представлення обряду жнив та відтворення традицій автентичного українського весілля. Обидва компоненти програми мали певний прикладний месидж. Жнива — просвітницький та екологічний. «Сьогодні, коли ми купуємо хліб, то не задумуємося, звідки він. А тут ми пропонуємо людям відчути енергію збіжжя, потримати колосся у руках. Крім того, ми хочемо відродити традицію встановлення дідуха замість ялинки протягом новорічно–різдвяного циклу. Зважаючи на екологічну ситуацію у світі — це було би логічно», — каже одна з організаторів фестивалю Ірина Данилейко, яка представляє громадську організацію «Творча майстерня ЕтноТолока».
Крім українських гуртів на фест запросили кілька іноземних. Наприклад, російські «Дербеневка» і «Народный праздник», які обрядові дійства, пов’язані зі збором збіжжя, вивчають за українськими традиціями. «Ми досліджуємо, в основному, культуру Верхньої Оки — це частина Тульської, Калузької та Орловської областей. Також частково вивчаємо фольклор Сумської та Харківської областей, оскільки у нас, наприклад, практично немає обрядових пісень на жнива», — пояснює учасниця гурту «Дербеневка» Катерина Савельєва.
Росіяни не брали участі у весільних дійства, оскільки, за їхніми словами, весілля у них абсолютно інше. Проте це не завадило їм залучити «в пляс» пару молодих, що приїхала у п’ятницю погуляти в «Пирогів». Взаємодія зi щойно одруженими парами — була другою метою фестивалю. «Ми вирішили влаштувати справжнє — наречена та наречений у нас дійсно одружуються — українське весілля, щоб показати молоді альтернативу білим сукням та лімузинам. Адже народне весілля набагато цікавіше — як для молодих, так і для гостей», — розповідає Ірина Данилейко, яка сама п’ять років тому мала автентичне весілля. Весільний обряд, що відтворювали у музейному комплексi «Пирогів» цими вихідними, — це запис Павла Чубинського, зроблений у селі Бориспіль ще у 1877 році.
На «Жнивах» прикладне було підкріплене теоретичним: розважальну частину супроводжувала освітня, коли про той чи інший обряд, той чи інший напрям народного мистецтва розповідали на спеціальних лекціях. Про актуальність народного мистецтва може свiдчити вік учасників (значна частина з них, як і організатори, мають 20—30 років). Наприклад, 19–річний Володимир Щибря, який уже кілька років займається колекціонуванням народного одягу. На «Жнивах» він читав лекцію «Традиційний одяг Черкащини»: «Це район, який я досліджую. Там збереглася велика кількість архаїчних елементів у вишивці та у крої сорочок, які у сусідніх районах втрачені повністю. Наприклад, узор «раки» (техніка гладь, качалочка, затягування), село Байбузи, — ними жінки вишивали шлюбні сорочки. Цей узор зберігся, навіть коли техніка «хрестик» і узор «квіти» витіснили інші давні орнаменти». Сам Володимир — дуже колоритний: рослий кучерявий хлопець у довгій борщівській сорочці та постолах з власної колекції, що одних тільки сорочок нараховує близько 150, а ще є плахти, літники, обгортки, запаски, керсетки, крайки, головні убори, взуття, верхній одяг.
Намагаючись створити оригінальний фестивальний рух, «ЕтноТолока» все ж не відійшла від деяких мейнстрімних речей, як то продаж виробів народних майстрів чи виступи сучасних гуртів на загальній сцені увечері. «Ми хочемо стерти межу між глядачем і виконавцем, як це було колись, для чого включили у програму вуличні гуляння. Але змушені водночас робити й Вечірню сцену, для того, щоб наше ім’я прозвучало. Думаю, що колись ми від цього відмовимося, і у нас буде суто акустичний фестиваль», — роздумує Ірина Данилейко. Можливо, їм все й вдасться, адже у 2009 році «ЕтноТолока» вже влаштовувала фестиваль «Жнива. Сніп» у селі Ковалівка на Київщині, тепер у планах — робити різножанрові дійства: наприклад, толоку, домоткань.
Хоча треба ще попрацювати над удосконаленням організаційних моментів: для більшості відвідувачів «Пирогів» ціна за вхід на фестиваль виявилася завеликою — 80 грн., а для декого стала розчаруванням зміна концертної програми на Вечірній сцені, наприклад, те, що не відбулося виступу раніше заявленого французького гурту RedCardell (в останню мить виникли непереборні фінансові проблеми, пояснили організатори).
