chrome firefox opera safari iexplorer

Столична влада поклала око на заповідні острови у Києві?

30 вересня 2011 о 12:15

Київські чиновники шукають інвесторів для забудови островів Муромець і Долобецький. Такий висновок зробили фахівці Національного екологічного центру України (НЕЦУ), дослідивши деякі документи столичної влади.

Зокрема, з протоколу засідання постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування і будівництва КМДА від 10 червня 2011 року стало відомо, що члени цієї комісії одноголосно вирішили оголосити архітектурний конкурс на розробку концепції розвитку о.Муромець.

Окрім того, в липні цього року Київрада ухвалила рішення №393/5780 «Про заходи щодо сприяння організації створення спортивної рекреаційної зони відпочинку на території гідропарку в м. Києві». Згідно з ним, КМДА доручається провести конкурс для обрання найкращого проекту благоустрою та створення спортивної бази на острові Долобецький.

Однак представники громадськості категорично не погоджуються з такими планами.

«Острови Муромець і Долобецький – найбільші ділянки в м. Києві, яких досі не торкнулась забудова. Завдяки заповідному статусу, вони є останнім природним масивом Києва, які Київрада не роздала інвесторам. Нова київська влада сприймає це буквально – як подарунок від попередників і тому поспішає освоїти «заповідну» спадщину», – розповів заступник голови НЕЦУ Олексій Василюк.

Під кодовою назвою «Острів Муромець» в цій історії криється велика ділянка заплави р. Дніпро на північ від Московського мосту і до гирла р.Десна (урочища Муромець, Бобрівня, Кільнище та парк Дружби народів). Загалом площа цієї ділянки складає 700 гектарів!

Острів Муромець та урочище «Бобрівня» мають статус заказників місцевого значення, а острів Долобецький входить до складу регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови».

Однією з головних причин охороняти дніпровські острови в Києві є те, що вони входять до складу Дніпровського екологічного коридору – головного шляху сезонних міграцій для більшості європейських птахів. Навіть у чинному генеральному плані Києва на островах не заплановано жодної забудови, а самі вони названі «водно-зеленим діаметром», передбаченим для міграції птахів.

«Інвестори не прийдуть для того, щоб встановити таблички «Природно-заповідний фонд. Охороняється державою» і лавки. Вони прийдуть із намірами масштабної рекреаційної забудови, яка зможе повернути їм кошти, вкладені у будівництво і проектування», – зауважив О.Василюк.

Підготувала Майя Заховайко, «Рідна країна»

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути