chrome firefox opera safari iexplorer

До Євро студенти за власний рахунок роблять ремонт у гуртожитках

29 грудня 2011 о 11:15

Селити футбольних вболівальників під час Євро-2012 планують, серед іншого, і в університетських гуртожитках. Як заявляють у Київській міській адміністрації, лише у столиці для цього планують звільнити понад 15 тисяч місць. Підійде не кожен гуртожиток, а тільки такий, де є належні для гостей умови, говорять чиновники. Тим часом створювати такі умови деякі виші зобов’язали самих мешканців. 

Київський медичний університет імені Богомольця доволі оригінально вирішив проблему із благоустроєм гуртожитків до європейського футбольного чемпіонату. Студентів-мешканців одного із них зобов’язали у травні виїхати, але перед цим…зробити ремонт у кімнатах.

«Ну, ми поцікавилися у коменданта: як нам, якщо будуть люди заселятися, з усіма речами виїжджати? А він каже: так, усе вивозите, усе забираєте. Плюс – ремонт косметичний робите, тобто шпалери клеїте, вікна-підвіконники фарбуєте, двері фарбуєте…», – розповідають студенти.

Комендант цього гуртожитку такі твердження, однак, заперечує. Каже: робити чи не робити ремонт, вирішує студент за власним бажанням, а щодо Євро-2012 взагалі нічого не відомо – переконує, що офіційних розпоряджень йому не надсилали.

Хто ремонтує – той і живе?

Водночас, голова постійної комiсiї Київської міськради з питань культури та туризму Олександр Бригинець зауважує – якщо студенти вкладають свої кошти у ремонт будівлі, їх звідти так просто виселити не можна. Закони це забороняють.

«Тому що насправді та організація, яка вкладає гроші у ремонт того чи іншого приміщення, зрештою, може мати права на це приміщення, – пояснює він. – Тобто якщо студенти вкладуть свої гроші офіційно з дозволу влади в ремонт свого гуртожитку, то вони можуть через суд вимагати своє право на частину цього приміщення і домагатися того, щоб стати співвласниками цього гуртожитку».

Поселенням уболівальників, серед іншого – і у гуртожитки, займатимуться турфірми. Більшість угод із вишами щодо надання гуртожитків на поселення гостей чемпіонату уже підписали, говорить голова Всеукраїнської асоціації туроператорів Ігор Голубаха.

«Це і Національний авіаційний університет, і КПІ, університет імені Шевченка, Торгово-економічний інститут, загалом близько 15 вишів, – перелічує він. – Приблизно 15 тисяч місць».

У гуртожитках залишаться волонтери

На «привабливість» гуртожитку для поселення вболівальників, серед іншого, впливатиме його географічне розташування (щоб було близько до метро або до стадіону), а також гідні житлові умови. Крім того, знадобляться люди для обслуговування таких гуртожитків. Цим займатимуться волонтери.

Тим часом студенти Могилянки, перечитавши анкети волонтера і знайшовши там пункти про «готовність переносити вантажі й працювати по вісім годин», займатися цим не поспішають.

«Такий волонтер, наскільки я розумію, повинен займатися допомогою в поселенні, яка полягатиме у тому числі – і в носінні речей туриста. Виходить, що єдина можливість лишитися у гуртожитку – безкоштовно батрачити на такій посаді на тих, хто поселятиметься», – зазначають студенти.

А студенти з іншого міста, де відбудуться матчі Євро-2012, – Донецька – взагалі не знають, чи потрібно буде виїжджати, а якщо так, то коли. За однією із версій, – у травні. Проте є й інша: на початку навчального року студентам казали, що виїхати треба буде від початку другого семестру.

«У Донецькому національному всього чотири гуртожитки. Три гуртожитки, ми не знаємо, які, будуть віддаватись під поселення вболівальників. Але справа в тому, що ми оплатили проживання там до кінця навчального семестру, – розповіла Радіо Свобода тамтешня студентка. Нам не сказали, чи можемо ми там жити влітку. І нам не сказали, де ми мешкатимемо наступного року. При цьому комендант спочатку говорила, що всі гуртожитки віддадуть під Євро. Потім сказала, що частину гуртожитків. А зараз каже, що нічого не знає».

Як зауважують студенти з Харкова, їм про ймовірне виселення не повідомляли. Натомість у Львові студентів Політехніки уже попередили, що доведеться виїхати до кінця травня.

2 травня

Інші дати
Народився Микола Вілінський
(1888, м. Голта, Херсонська область – 1956) – український композитор, педагог. Автор симфонічних сюїт, кантат, вокально-хорових обробок українських, російських і молдавських народних пісень, романсів, камерно-інструментальних творів, а також ряду теоретичних робіт і статей. Вважається засновником баладного жанру в український фортепіанній музиці.
«Микола Миколайович Вілінський був прекрасним музикантом і прекрасною людиною. На всіх його творах лежить печать справжнього таланту і всі вони показують тонкий смак і велику професійну майстерність автора.» (Борис Лятошинський)
Розгорнути
Народився Володимир Лучицький
(1877, м. Київ – 1949) - український геолог, петрограф. Велике значення мають його роботи з вивчення Українського кристалічного щита, Криму. Відкрив родовищ графітів, каолінів. Склав гідрогеологічні та геологічні карти України.
Розгорнути