chrome firefox opera safari iexplorer

Ремонтуючи могилу Кобзаря, будівельники потовкли мармурові плити вартістю 1,5 мільйона

06 січня 2012 о 12:32

Після багаторічної тяганини з ремонтом Шевченкового музею в Каневі з’явилася ще одна неприємна і не менш резонансна новина — під час реставрації могили Кобзаря київські будівельники так «старалися», що розтовкли своєю технікою недавно покладені мармурові плити.

Василь Коломієць, недавній міський голова Канева, який нині працює генеральним директором Шевченківського національного заповідника, у коментарі черкаському інтернет–виданню «НародUA» зазначив: мармурові плити на могилі Тараса Шевченка було зруйновано будівельниками київського ТОВ «Рембудре­ставрація». Ці плити (їхня вартість — 1,5 млн. гривень) було замінено зовсім недавно, наприкінці літа позаминулого року, коли весь музейний комплекс зазнав грандіозної і, на думку багатьох, невмотивованої реконструкції. Суму збитків від діяльності горе–ремонтників пан Василь не називає, каже: її ще рахують спеціалісти.

Проте у скандал своє «відро гасу» підлив заступник Голови Верховної Ради, уродженець Черкащини Микола Томенко. Він звернувся з листом до Генерального прокурора Віктора Пшонки з проханням перевірити ефективність використання державних коштів під час реконструкції Музею Тараса Шевченка на Чернечій горі в 2010—2011 роках.

Історія з реконструкцією музею, наголошує віце–спікер, «дає підстави говорити про те, що, якщо у свій час Тарас Шевченко мріяв збудувати собі справжню українську хату на батьківщині й навіть намалював її план, то в Каневі для нього збудували, швидше, бізнес–офіс». І зауважує, реконструкція «до дати» (тобто до 150–річчя від дня перепоховання великого поета. — Ред.) була авральною, нехтувалися елементарні будівельні й мистецькі стандарти, що призвело до негативних наслідків, зокрема проблем із мармуровими плитами та тим, що «в приміщенні музею повністю відсутня гідроізоляція». «Якщо взяти до уваги, що з моменту урочистого відкриття музею пройшло трохи більше року, дані факти наводять на думку про можливе нецільове та неефективне використання коштів, виділених на реконструкцію та допущені у зв’язку з цим зловживання на заключній стадії робіт», — підкреслює Томенко.

21 лютого

Інші дати
Ігор Шамо
1925 – український композитор. Однаково успішно виступав у цілком різних видах, формах і жанрах музичної творчості. Народний артист України. Автор музики до гімну столиці – пісні «Києве мій»
Розгорнути
Володимир Малик (Сиченко)
1921 – український письменник, автор пригодницьких та історичних творів: «Посол Урус-шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник», «Шовковий шнурок», що склали тетралогію «Таємний посол»; «Князь Кий», «Черлені щити» та ін.
Розгорнути
Міжнародний день рідної мови
«Рідна мова дається народові Богом, а чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів». Василь Захарченко
Розгорнути
Народився Дмитро Нитченко (Чуб)
(1905, м. Зіньків Полтавської обл. - 1999) - український письменник, педагог, громадський діяч. Активний представник української діаспори в Австралії. Автор збірки оповідей "Живий Шевченко", книжок "Стежками пригод" та "Слідами Миклухи-Маклая", багатьох оповідань, віршів, нарисів про подорожі.
Розгорнути
Народився Вікентій Хвойка
(1850, с.Семин, Чехія - 1914) - український археолог чеського походження. Відкрив пам'ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (4–3 тис. до н. е.).
Розгорнути
Народився Дмитро Мілютенко
(1899, м. Слов"янськ - 1966), український актор, народний артист СРСР. Ролі: Пузир ("Хазяїн" Карпенка-Карого), Хлопов ("Ревізор" Гоголя), Часник ("В степах України" Корнійчука).
Розгорнути

Новини Дивитися всі