chrome firefox opera safari iexplorer

У Черкасах відкрили пам’ятник Симоненку (відео)

18 листопада 2010 о 13:48

17 листопада 2010 року у Черкасах відкрили пам'ятник Василеві Симоненку. Цій події передувала тривала епопея зі встановленням монумента — упродовж 20 років великого українського митця намагалися увічнити в різних матеріалах кілька разів, проте щоразу — марно.

Відтепер бронзовий Симоненко усміхатиметься перехожим у сквері за черкаським РАЦСом. Місце символічне — адже неподалік розташована редакція газети «Молодь Черкащини», в якій свого часу працював і творив поет.

Микола Упир, головний архітектор міста Черкаси: «Наша задача була підібрати таке місце, яке б відповідало б цій тематиці і створило би паралельно затишний куточок в місці Черкаси».

Микола Сом, колишній однокурсник та друг Василя Симоненка, член Спілки письменників України: «Скажу вам прямо, що це, після всіх заборон Василя Симоненка, не забувайте для літератури Василь Симоненко був на 15 років вигнаний, в Черкасах ім’я не можна було сказати, у Києві так само, тільки друзі між собою, і раптом таке щастя, що на рідній нашій Україні, є великий поет, що він ушанований так широко у Черкасах».

На створення пам’ятника заввишки 2 метри 30 сантиметрів використали близько тонни бронзи. За словами автора, саме цей теплий і пластичний матеріал міг відтворити задум – зобразити молодого Симоненка.

Владислав Димйон, скульптор, автор пам’ятника В. Симоненку: «Задум саме в тому, геніальне крило генія яке несло його на вершину слави так рано, так молодо, так геніально. Із того крила він виходить, то крило перетворюється в папір, папір журналіста, поета, письменника на якому його вірші, а в руці його щоденничок, книжечка перша, видана при житті» .

Поет помер у віці 28 років — 1962 року він разом із Аллою Горською та Лесем Танюком виявили місця поховання розстріляних НКВС на Лук'янівському та Васильківському цвинтарях — про що й заявили до міськради. Після цього Симоненка кілька разів жорстоко побили — і невдовзі він помер від хвороби нирок.

Юлія Баранько, Вадим Іщенко, Черкаси, «5-й канал»

6 червня

Інші дати
Вознесіння Господнє (у християн східного обряду)
Свято Вознесіння Господнього належить до числа дванадцяти найбільших свят у церковному році і безпосередньо пов'язане із святом Воскресіння Ісуса Христа. Відзначається воно на сороковий день після Великодня.
Розгорнути
Євген Вульф
1885 – український та російський учений-ботанік, біогеограф, флорист. Автор гербарію кримської флори, організатор Ботанічного музею, склав першу ботаніко-географічну карту цього регіону
Розгорнути
Народився Михайло Микиша
(1885, м.Миргород, Полтавська область - 1971) – український оперний та камерний співак, педагог.
 
Розгорнути
Народився Осип Дерибас (Дон Хосе де Рибас)
(1749, м. Неаполь, Італія  - 1800) – російський адмірал іспанського походження, засновник одеського порту та м. Одеси.
 
Розгорнути
Народився Ігор Сікорський
(1889, м. Київ — 1972) – український інженер, авіаконструктор, один з піонерів авіа будівництва, «батько» світового вертольотобудування. Створив літаки «Гранд», «Русский витязь», «Илья Муромец», які поклали початок багатомоторній авіації. На літаках Сікорського були вперше здійснені рейси через Атлантичний та Тихий океани.
«Сікорський – людина, яка втілила мрію Леонардо да Вінчі» (Михайло Згуровський)
Розгорнути
1768 – Максим Залізняк та Іван Ґонта підняли повстання гайдамаків проти поляків (початок Коліївщини)
Колії́вщина — селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні у 1768 році проти кріпосницького, релігійного та національного гніту шляхетської Польщі. Очолив це повстання виходець із запорозької бідноти Максим Залізняк, а його найближчим сподвижником став Іван Гонта. Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацького руху.
Сини мої, гайдамаки! Свiт широкий, воля, - Iдiть, сини, погуляйте, Пошукайте долi. Сини мої невеликi, Нерозумнi дiти, Хто вас щиро без матерi Привiтає в свiтi? Сини мої! орли мої! Летiть в Україну, - Хоч i лихо зустрiнеться, Так не на чужинi. (Тарас Шевченко)
Розгорнути

Новини Дивитися всі