У валлійському Пембрукширі збереглася місцина, мешканці якої проігнорували перехід на Григоріанський календар у Британії у 18 сторіччі. Вони досі відзначають Новий рік 13 січня.
У цей день жителі Gwaun Valley обходять долину із колядками та піснями, вітаючи сусідів із приходом старого Нового року, або ж Hen Galan валлійською.
Усі пісні та колядки також виконуються валлійською мовою і передаються усно від одного покоління до іншого ще від 1751 року, коли предки нинішніх жителів Gwaun Valley відмовилися переходити на Григоріанський календар разом із рештою Британії, і вирішили послуговуватися старим, Юліанським календарем.
«Ці пісні відомі усім, хто тут живе. Вони якось передаються від дідусів та бабусь — дітям», — каже вчителька місцевої школи Рут Морган.
Хоча школи, як офіційні установи, мають працювати у п’ятницю, ніхто із вчителів не очікує на учнів 13 січня, — всі вони зазвичай надто зайняті співом.
Колядників винагороджують солодощами та дрібними грошима.
Юліанський календар було названо на честь Юлія Цезаря, який запровадив його у 45 році до нашої ери.
Новий календар було запроваджено за ініціативою Папи римського Григорія ХІІІ у 1582 році, аби виправити вади Юліанського календаря, через які кожні 400 років «набігало» зайві 3 дні, що з плином часу «зміщувало» пори року.
Шотландія перейшла на Григоріанський календар у 1600 році, проте у Британії перехід на «новий час» відбувся лише у 1751 році, коли тривалі непорозуміння із Ватиканом та католиками було залагоджено.
