У понеділок активісти громадського руху «Студентська дія» пікетували кримське управління МВС України у Сімферополі. Акцію «Нацисти і міліція – одна коаліція» підтримали й представники інших молодіжних організацій. Вони протестували проти відмови правоохоронців порушити кримінальну справу за фактом нападів неонацистів на групу студентів з антифашистського руху Криму.
Кримський главк міліції 6 лютого пікетували лише півтора десятка активістів «Студентської дії» та інших молодіжних організацій Сімферополя. Але, як заявила координатор акції Олександра Дворецька, подібні пікети пройшли перед Міністерством внутрішніх справ у Києві, а також у Севастополі, Одесі та деяких інших містах.
Учасники цих акцій передали міністрові внутрішніх справ Віталію Захарченкові листа з вимогою звернути увагу на діяльність скінгедів і неонацистських груп. Олександра Дворецька каже, що влада не визнає існування неонацистських груп, а міліція не лише не реагує, але й покриває їх.
Підтвердженням цього є події 19 січня у Севастополі і Сімферополі, вважає координатор «Студентської дії».
19 січня в Севастополі проходив публічний перегляд антифашистських фільмів, присвячений пам’яті убитої в Москві неонацистами севастопольської журналістки Анастасії Бабурової. Коли троє сімферопольських студентів поверталися із заходу додому, на них двічі напали зловмисники, яких самі студенти ідентифікували як неонацистів.
У Севастополі на вокзалі нападників було близько десятка, однак молодим людям вдалося відбитися. А в Сімферополі нападників уже було близько тридцяти. Вони побили студентів і розбили кілька вікон у вагонах електрички. Постраждалі стверджують, що впізнали декількох зловмисників як учасників місцевих скінгедівських груп та об’єднань футбольних фанів.
Студенти розповіли, що в міліції їхню заяву прийняли лише з другої спроби. Однак помічник начальника лінійного відділу міліції на станції «Сімферополь» із взаємодії з пресою Наталя Пересада заявила Радіо Свобода, що немає ні заяви, ні кримінальної справи.
Також, за її словами, жоден з потерпілих не звертався до медустанов. «У нас є матеріали відеоспостереження на залізничному вокзалі, що жодного скупчення 30 людей не було. Є пояснення свідків, що на вокзалі перебували три особи, які вчинили хуліганські дії – розбили в електричці скло», – сказала Наталя Пересада.
Невловимі скінгеди?
За словами координатора «Студентської дії» Олександри Дворецької, подібні напади стаються не лише на сімферопольському вокзалі, але й в інших містах, після футбольних матчів, після різних громадських заходів.
На це потрібно реагувати системно, і тому ця акція має на меті привернути увагу влади і суспільства, зазначила Олександра Дворецька. За її словами, громадські акції триватимуть, поки правоохоронці не знайдуть і не покарають зловмисників.
Попри повідомлення кримської преси, переважно кримськотатарської, місцева міліція завжди заперечувала існування в Криму неонацистських і скінгедських груп. Повідомлення про напади на расовому ґрунті правоохоронці пояснювали звичайним хуліганством.
Реально визнати існування великої кількості місцевих скінгедів кримським правоохоронцям довелося у грудні 2010 року, коли міліція погрозами застосувати силу зірвала «акцію солідарності» ультраправих. Тоді кілька десятків кримських прихильників та активістів неформальних рухів ультраправого спрямування збиралися висловити підтримку російським однодумцям, однак правоохоронці цьому перешкодили.
Кому вигідний конфлікт?
Тим часом учасники неформального руху «Кримські партизани», створеного в соціальних мережах, закликали кримчан не піддаватися на провокації, за чим, як вважають інтернет-активісти, стоять представники влади, які «сприяють розпалюванню міжнаціонального конфлікту».
У зверненні, яке передрукувала місцева преса, його автори пов’язують напад неонацистів на студентів із майбутніми виборами. Вони вважають, що влада намагається «розіграти національну карту, щоб відволікти кримчан від реальних проблем».
Водночас усі політичні організації правого спектру спростували свою причетність до інциденту і засудили напад на студентів.