chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві стартував новий культурний проект «Завтра-Різдво»

17 грудня 2010 о 20:21

Справжню фестивалію підготували до зимових свят працівники столичного музею Івана Гончара до століття з дня народження засновника закладу. Це фестиваль, в якому зібрали народних майстрів, музик і письменників, щоб показати українцям, як треба готуватися до Різдва.

Майстер-класи, виставки, виступи українських гуртів чекатимуть на відвідувачів протягом феєрії. А для початку тут на ярмарку пропонують відвідувачам придбати етнічні подарунки.

Відвідувачка: «Я купила дідух, ангелик, козак і там ще бачите, скільки торб. Все це я накупила діточкам».

Одна з особливостей проекту «Завтра — Різдво» — величезна кількість майстер-класів. Їх можуть відвідувати всі охочі. Тут навчатимуть вирізати витинанки, різьбити по дереву, вишивати, плести з соломи, а також куховарити. Так, в рамках акції «12 страв до Різдва» Ніна Матвієнко зварить кутю, музиканти гурту «Гайдамаки» приготують «Щуку по-гайдамацьки». Першими серед зірок на відкритті проекту свою фірмову страву — плацинди з гарбузом приготували письменники брати Капранови.

Дмитро Капранов, письменник: «Плацинда — це наша бесарабська страва. Вона робиться з тіста, з гарбузом. Її роблять краще чоловіки, можна її робити з яблуком і сиром».

Петро Гончар, директор музею Івана Гончара: «Традиції — це виписаний закон не депутатами, а людьми. Це історія народу, от ми за цими традиціями і намагаємося робити свої свята».

Проект «Різдво-завтра» триватиме протягом зимових свят аж до Водохреща 19 січня.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути