chrome firefox opera safari iexplorer

В Криму відзначають свято родючості

04 травня 2012 о 10:17

4 травня в Криму починають святкувати Хидирлез – народне свято плодючості і достатку. Воно знаменує завершення весняних сільськогосподарських робіт і символізує зустріч весни з літом. За традицією, свято розпочинається у першу п’ятницю травня, але цього разу в Криму його масово відзначатимуть у суботу, 5 травня. Загальнокримське святкування Хидирлезу проходитиме на 25 кілометрі автотраси Сімферополь-Бахчисарай.

Організатори загальнокримського відзначення Хидирлезу прогнозують на святі у Бахчисарайському районі понад 20 тисяч гостей. Торік, як розповіла заступник голови Республіканського комітету АРК у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян Еміне Авамілева, очікували 5 тисяч, а взяли участь усі 15.

​​​​2011 року вперше Хидирлез святкувався у Криму за підтримки уряду автономії. Цього року Рада міністрів АРК ще у березні видала відповідне розпорядження. Як і торік – святкування відбудеться поруч з етнографічним центром «Шахерезада» на трасі Сімферополь-Бахчисарай. За рішенням кримського уряду між місцем святкування і Сімферополем, а також селом Поштове, всю суботу курсуватиме пасажирський транспорт за соціальними цінами.

Найулюбленіше свято кримських татар

Свято починається з великого прибирання в хаті,  готуються національні страви – калакай (каравай), кобете (пироги з м’ясом), сари-бурма (печений рулет з картоплі чи м’яса)
Ельзара Какура

Провідний фахівець Республіканської бібліотеки імені Ісмаїла Гаспринського  Ельзара Какура розповіла Радіо Свобода, що Хидирлез – давнє народне свято, одне з найулюбленіших серед кримських татар. Сягаючи своїм корінням у часи язичництва, його назва походить від імен мусульманських святих Хидира та Ільяса. Один із них, за повір’ям, іде на захід, інший – на схід. За рік, наприкінці весни, коли завершилися посівні роботи, окіт овець і почалося пробудження природи, вони зустрічаються. Хидирлез символізує плодючість, достаток і благополуччя.

​​​​«Свято починається з великого прибирання в хаті, – каже Ельзара Какура, – готуються національні страви – калакай (каравай), кобете (пироги з м’ясом), сари-бурма (печений рулет з картоплі чи м’яса). Після вечірнього намазу один із найбільш шанованих мешканців села розпалює вогнище, через яке першим стрибає сам, а потім решта чоловіків, а також юнаки і хлопці. Після зменшення полум’я, стрибають жінки і дівчата. Невід’ємна частина святкування – перекочування заздалегідь спечених хлібців – калакаїв. Якщо калакай впаде горішнім боком уверх – буде хороший урожай, якщо навпаки – рік буде неврожайним», – розповіла Ельзара Какура.

У програмі загальнокримського святкування – концерти кримськотатарської музики, ярмарок народно-прикладного мистецтва, змагання з національної ​​боротьби «Куреш», показові виступи кримськотатарських кінотників, виставка-продаж страв національної кухні і східних солодощів, показ етнічної моди  та інші заходи. Традиційно веселощі закінчаться масовим виконанням танцю «Хоран».

28 квітня

Інші дати
Народився Микола Івасюк
(1865, с.Заставна Чернівецька область - 1937) – український художник. Автор картин «В'їзд Богдана Хмельницького до Києва», «Богдан Хмельницький під Зборовом», «Битва під Хотином», «Іван Богун у бою під Берестечком».
Ах, не смійтеся ви наді мною, - Не для вас я Вкраїну люблю ! Не для вас виливаю ці сльози з журбою, Що ніхто їх не бачить нічною добою, Коли довго від думок не сплю. Хіба можете ви зрозуміти, Як її я кохаю, люблю ? Та коли б не вона, то для чого б і жити ? Але що… що вам, бідним, про це говорити… Чи ви любите матір свою ? (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Георгій Вороний
(1868, с. Журавка Чернігівська область – 1908) – російський математик українського походження. На його честь названі діаграми Вороного, що застосовуються у інформатиці.
Розгорнути