chrome firefox opera safari iexplorer

ЮНЕСКО не надало найвищий охоронний статус Андріївській та Кирилівській церквам

07 липня 2012 о 13:15

Відмова у наданні статусу Пам’ятки Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Андріївські та Кирилівській церквам пов’язані з халатним ставленням київської влади до інших об’єктів культурної спадщини в Києві – до Софії Київської та Києво-Печерської Лаври.

Про це «Рідній країні» повідомила прес-служба голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

На 36-ій сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Санкт-Петербурзі київські питання щодо забудови дніпровських схилів і охоронної зони Софії Київської та Києво-Печерської Лаври розглядалися двічі. І обидва рази київська влада отримала публічного ляпаса.

Про це заявив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець, який звернувся до генерального директора ЮНЕСКО Ірини Бокової з проханням розглянути відповідні питання на черговій сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

«ЮНЕСКО категорично не сприймає поведінку офіційного Києва стосовно Софії Київської, Києво-Печерської Лаври та їх буферних зон, вважаючи їх такими, що вимагають негайної зміни позиції влади. Серед пропозицій ЮНЕСКО, які повністю будуть обнародувані на офіційному сайті через два тижні, прозвучала пропозиція демонтувати кілька новобудов на схилах Дніпра. Я не бачив остаточної резолюції, але сподіваюсь, що серед зазначених об’єктів, які треба знести, буде і президентський універсам-ветродром на Парковій дорозі», — повідомив О. Бригинець.

Депутат розповів, що Комітет однозначно дав зрозуміти, якщо Україна ігноруватиме вимоги світових експертів, то ми так і залишимося країною з найменшою кількістю об’єктів культурного значення у Списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО.

«Більше того, ми як ніколи близькі до того, що й головні наші перлини -Софію та Лавру — виключать зі списку ЮНЕСКО. Тож влада, представники якої були присутні на сесії, повинна була відчути шок, який або призведе до повного паралічу цієї влади, або хоча б змусить її імітувати турботу про культурну спадщину України», — переконаний О. Бригинець.

22 квітня

Інші дати
22 квітня відзначають:
  • Всесвітній день Матері-Землі (Міжнародний день Землі).
Розгорнути
Народився Анатолій Михайленко
(1939, хутір Комуна Полтавської обл. - 2007) - український письменнник, журналіст, видавець. Автор більше 30 книжок художньої прози й публіцистики, зокрема "Оливкова гілка з Рима", "Кленовий лист з Канади", "Пливе мій човен. Запах полину", "Заки море перелечу".
Розгорнути
Народився Євген Сагайдачний
(1886, м.Херсон – 1961) – український маляр, декоратор і педагог. Автор численних акварелей з гуцульського життя, залишив по собі велику колекцію народного, зокрема гуцульського, мистецтва.
Розгорнути
Народився Євген Козак
(1907, с. Колодне, Львівська область – 1988) – український композитор, диригент, педагог. Автор театралізованого концерту «Буковинське весілля», хорових пісень "Вівчарик", "Україно моя", "Думи мої", «Вітер з полонини», "Зелень кленова, вулиці Львова", обробок українських народних пісень, пісень на слова Т.Шевченка.
Ой, вічарику-вівчарю, Ти жени свою отару З гір високих, з полонини У широкую долину. Сядь зі мною в просінь світа, Заграй мені на трембіті, Розкажи мені - чи любиш? Чом до серця не голубиш? (Українська народна пісня)
Розгорнути

Новини Дивитися всі