chrome firefox opera safari iexplorer

Андріївській церкві загрожують влада і забудовники, а не віруючі

02 серпня 2012 о 09:53

Скасування богослужінь в Андріївській церкві для її порятунку зараз недоречне, адже такий спосіб можна використати в останню чергу, коли всі інші будуть вже вичерпані.

Про це заявив на прес-конференціцї голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

«Все, що відбувається з Андріївською церквою останнім часом, призводить до її руйнування. Головну проблему складають невміла робота служб, які укріплювали пагорб, де знаходиться історичний храм, а не богослужіння, як заявив голова наглядової ради Софії Київської, що опікується Андріївської церквою, П. Толочко. На жаль, зі схилу повирубували всі дерева, які його тримали, і забиваючи палі, спричинили небезпечні вібрації стін церкви», — заявив О. Бригинець.

Депутат наголосив, що історичні церкви, такі як Андріївська або Кирилівська, повинні охоронятися і бути захищеними від руйнування містобудівними заходами, які сьогодні не застосовуються.

«Влада хизувалася великим бюджетом, який було витрачено на «порятунок» Андріївської церкви, але все це закінчилося черговим зсувом ґрунту і заявою чиновників про можливість припинення богослужінь. То навіщо було марно витрачати бюджетні мільйони?», — обурюється О. Бригинець.

Нагадаємо, раніше Комітет Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення не включати Андріївську та Кирилівську церкви Києва до Списку об′єктів всесвітньої спадщини.

Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути