chrome firefox opera safari iexplorer

На Андріївському узвозі створять Музей ювелірного мистецтва?

20 серпня 2012 о 18:16

Скандально відомі художні майстерні на вул. Андріївський узвіз, 18 мають перспективу отримати статус пам’яток та перетворитися у Музей ювелірного мистецтва.

З відповідною ініціативою до голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця звернулась небайдужа до долі Андріївського узвозу громада, повідомляє його прес-служба.

«Як мені стало відомо, саме у флігелі на Андріївському узвозі, 18 діяла знаменита ювелірна майстерня Йосипа Хомовича Рєбєнка, де виготовлялися, крім іншого, церковні ритуальні речі для Києво-Печерської Лаври. Як на мене, питання про створення в цьому місці Музею звучить значно привабливіше, ніж перспектива зведення чергової висотки», — вважає О.Бригинець.

Депутат додав, що 1879 року тут знаходилася садиба, що належала купцю Дементію Жукову, потім – колезькому секретарю Якову Мощинському. З 1880 року власниками її була родина Ярославських. З того часу в цьому будинку побувало чимало відомих людей. Внутрішню стіну біля його сходів було прикрашено панно художника І. Білібіна, який брав участь у розписі Володимирського собору.

«Зважаючи на наявну інформацію, та поки ще триває суд щодо законності отримання земельної ділянки нинішнім власником будівель, який хоче звести тут висотку, намагатимусь зробити все від мене залежне, щоб не допустити забудови цього мистецького осередку», — заявив О. Бригинець.

О. Бригинець звернувся до Департаменту національної культурної спадщини та Головного управління охорони культурної спадщини КМДА з вимогою провести історичну та культурну експертизу будинків на Андріївському узвозі, 18.

«Якщо експертиза підтвердить свідчення щодо цінності цих будівель, то це унеможливить їх знищення та запустить механізм надання їм статусу пам’яток», — пояснив О. Бригинець.

Нагадаємо, у 2007 році приміщення на вул. Андріївський узвіз, 18, було продане приватним структурам, всупереч праву Спілки художників, як орендаря, викупити цю будівлю, реконструкцію якої готові були здійснити інвестори. Дане приміщення Національна спілка художників орендувала з 1982 року.

Поки художники відстоювали в суді право на майстерні по вул. Андріївський звіз, 18, КМДА погодила документацію (кадастрова справа №Д -5190) для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових апартаментів з офісним центром закладами торгівлі, громадського харчування та підземним паркінгом замість згаданих майстерень.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути