chrome firefox opera safari iexplorer

Сіль на дорогах роз'їдає автомобілі, взуття та труїть людей і собак

28 грудня 2012 о 09:24

Сіль на дорогах-ковзанках перетворюється на справжню отруту для пішоходів, тварин та псує автомобілі, йдеться в сюжеті ТСН. 

Щорічну проблему сольових посипань вже давно вирішили у Європі, де їх замінили безпечнішими сумішами.

Сіль, яка з'являється на дорогах столиці переважно вночі, роз'їдає кригу навіть при морозах. Якщо мінус сильний, на допомогу приходять пісок та реагенти. На часі чоботарі завалені роботою.

Майcтер на ім'я Грант розповів, що сіль наносить неабияку шкоду і взуттю: «Сіль є сіль. І клей роз'їдає, і шкіру, і підошву».

А на столичних СТО майстри замість капота все частіше заглядають під машину. Метал просто не витримує агресивної суміші. «Гострий предмет стукнув по днищу кузова, а солі, які роз'їдають кузов, довели, що дірка була наскрізна. Я не думав, що маленька тріщина, призведе до таких наслідків», — поскаржився власник позашляховика.

Сіль нещадна до всього: кузов, фарба, гумові деталі. Вона начебто підвищує безпеку на дорозі, але водночас б'є по гаманцю.

Та найбільше від випарів небезпечних реагентів страждають тварини, зокрема собаки. Собаки — перші потенційні жертви випарів небезпечних реагентів.

«Випаровування натрію хлориду викликають респіраторні захворювання як у тварин, так і у людей. Але у собак це особливо часто — вони нижче знаходяться до землі», — пояснив ветеринар.

За день-два у ветклініках стоятимуть черги із застуджених чотирилапих. До того ж, можуть з'явитися дерматит та висипка між пальцями та на шкірі. Тому після прогулянки ветлікарі радять ретельно митися.

У автомайстрів схожа порада – частіше заїжджати на мийку.

У Європі сіль майже не використовують. Скандинави трамбують сніг і додають дрібний гравій. Німці посипають хлористим магнієм.

Українці від соління не відмовляються, бо це найдешевший спосіб для комунальників. Проте сіль — це тиха зброя, яка вбиває родючість ґрунтів і навесні збільшує кількість українців-алергіків.

Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути