chrome firefox opera safari iexplorer

«Золоті ворота» увійшли до списку найкрасивіших станцій метро Європи

11 січня 2013 о 10:07

Станція київського метро «Золоті ворота», яка була відкрита 31 грудня 1989 року, увійшла до списку із 22 найкрасивіших станцій метрополітену за версією «Daily Telegraph».

Про це повідомляє прес-служба КМДА.

Авторський колектив, у який увійшли легендарні архітектори Жежеріни, утворився в результаті перемоги в конкурсі київських архітекторів, йдеться у повідомленні.

Початковий проект станції, запропонований до початку конкурсу, передбачав створення достатньо стриманої, утилітарної станції, виконаної в білих тонах. Це рішення було визнано надто слабким для однієї із центральних станцій.

Уже за два тижні з нуля було створено новий проект, згідно з яким нова станція мала стати алюзією на храмову архітектуру Київської Русі.

Так, було збільшено висоту центрального залу станції, замість пілонів використано порівняно невисокі циліндричні потужні колони, які облицювали білим мармуром. Із такого ж мармуру зроблені лекальні капітелі.

Біла стеля центрального залу розділена діаметральними мозаїчними смугами зі смальти із цегляними розшивками. У просвітах між смугами встановлено бронзові дворівневі люстри із 12 світловими групами в кожній, вкриті орнаментами.

Склепіння проходів на платформи підкреслені цегляною окантовкою, між якою – мозаїчні реконструкції зображень князів Київської Русі, церков Києва та складних орнаментів. Жодна з цих смальтових мозаїк не повторюється.

Таким чином, якщо ввійти на станцію метро «Золоті Ворота» з вулиці і пройти платформою за ходом годинникової стрілки (спочатку лівою стороною вперед, а потім правою назад), заглядаючи у арки, то можна простежити історію давнього Києва.

Колійні стіни платформ облицьовані комбінованими елементами з біло-жовтого мармуру, а літери назви станції, розміщені на них, зроблені з з ухилом у давньоруський стиль. З боку платформи над капітелями колон зроблені круглі цегляні вставки, у яких розміщено світильники-канделябри, у тому ж стилі, як і люстри центрального залу.

Піднявшись вище, другим маршем ескалатора, ви опинитесь у наземному вестибюлі, який розташовано у Золотоворітському проїзді. Всередині – це велике прямокутне приміщення, центральну точку якого займає вихід ескалаторного нахилу.

Вестибюль прибудовано до існучого старого будинку, тому, вийшовши на вулицю, ви опинитесь у центрі кварталу верхнього міста, прямо біля Золотих воріт – одного з найвідоміших пам’ятників Києва. Архітектори не помилились – цілісне враження від станції плавно стає враженням від міста.

Розділи: Суспільство

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути

Новини Дивитися всі