Розпочала роботу 37 сесія Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, яка серед 32 номінацій з 26 країн світу розгляне двох українських претендентів на включення до списку Всесвітньої спадщини: «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора (V ст. до н. е. – XIV ст. н. е.)» і «Дерев’яні церкви Карпатського регіону України та Польщі».
Про це повідомляє прес-служба Міністерства культури України.
37-ма сесія Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО відбувається в м. Пномпень (Королівство Камбоджа) з 16 червня до 27 червня.
У роботі сесії ЮНЕСКО під головуванням Віце-прем’єр-міністра Королівства Камбоджа Сок Ан, беруть участь представники 190 країн-членів та учасники Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини. До складу української делегації під головуванням заступника Міністра культури України Віктора Балюрка входять представники влади та експерти, серед яких Олексій Шовкопляс (Надзвичайний і Повноважний Посол Украіни в Соціалістичній Республіці В’єтнам та Королівстві Камбоджа), Сергій Целовальник (директор Департаменту містобудування та архітектури КМДА, головний архітектор м. Києва), Леонід Жунько (генеральний директор Національного заповідника «Херсонес Таврійський») та Сергій Груздо (заступник генерального директора Національного заповідника «Софія Київська»).
Довідково
До списку Всевітньої спадщини ЮНЕСКО входять п’ять українських культурно-архітектурних та природних об’єктів:
- «Київ: Собор Св. Софії, Києво-Печерська Лавра та прилеглі монастирські споруди» (1990р.)
- «Ансамбль історичного центру м. Львів» (1998 р.)
- «Букові праліси Карпат» (2007 р., транскордонний українсько-словацький об’єкт)
- «Геодезична дуга Струве» (2005 р., транскордонний геодезичний об’єкт «Дуга Струве» було номіновано від 10 європейських країн: Норвегії, Швеції, Фінляндії, Росії, Естонії, Латвії, Литви, Білорусі, Молдови та України. 4 геодезичні пункти «Дуги Струве» розташовані на території України)
- «Резиденція Буковинських та Далматинських митрополитів» (нині Чернівецькій національний університет імені Юрія Федьковича) (2011 р.).
У попередньому списку перебуває 14 українських та спільних транскордонних об'єктів:
- Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора (5 ст. до н.е. — 14 н.е.);
- Дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі.
- Археологічна пам’ятка «Кам’яна Могила»;
- Астрономічні обсерваторії України;
- Бахчисарайський ханський палац (м. Бахчисарай, АРК);
- Судацька фортеця (м. Судак, АРК);
- Культурний ландшафт каньйону Кам’янець-Подільського;
- Історичний центр міста-порту Одеси;
- Історичний центр м. Чернігова (м. Чернігів);
- Кирилівська церква;
- Андріївська церкви;
- Миколаївська астрономічна обсерваторія;
- Канівські Дніпровські схили з могилою Тараса Шевченка (м. Канів);
- Торгові пости та фортифікаційні споруди на Генуезьких торговельних шляхах від Середземномор’я до Чорного моря.