chrome firefox opera safari iexplorer

В Україні з'явилось багато псевдоблагодійників

05 липня 2013 о 14:09

Україна примудрилася обігнати Євросоюз за кількістю благодійних фондів у перерахунку на душу населення.

Якщо в європейських країнах одна така організація припадає на кожні 4,5 тис. жителів, то на берегах Дніпра — на кожні 3 тис. При цьому щедрими дарувальниками українців не назвеш: країна займає 111-те місце з 145 місць у світовому рейтингу благодійності World Giving Index 2012, складеному найбільшим незалежним британським фондом Charities Aid Foundation. А довіра до фондів становить лише 6%, про що свідчать дані Центру Разумкова та фонду Демініціативи.

Парадокс пояснюється просто: за даними Анни Гулевської-Черниш, директора Українського форуму благодійників, лише кожен п'ятий з 15 тис. діючих в країні фондів насправді виконує свою пряму функцію — збір пожертвувань на рішення тих або інших проблем. Діяльність решти — а щороку в Україні з'являється близько 2 тис. нових фондів — націлена на вирішення інших завдань. Наприклад, на концентрацію, в обхід закону, коштів для передвиборних кампаній політиків. Або на збір обов'язкових внесків організаціями, які юридично брати плату за свої послуги не можуть, — насамперед, йдеться про відомчі лікарні, школи чи дитячі садочки. Окрема категорія «неправильних» фондів — структури, що збирають кошти під фальшиві історії хворих людей. Такі «неправильні» фонди завдають непоправної шкоди самій ідеї філантропії в Україні, вважає Олександр Олійник, віце-президент Асоціації благодійників України.

Шлях вирішення проблеми один, зазначають фахівці, — привчити благодійні організації регулярно і публічно звітувати про свою діяльність, а українців — контролювати їхню роботу. «Якщо ти можеш попросити чек в кафе чи магазині і перевірити, чи все тобі правильно порахували, то чому ти соромишся перевірити, чи правильно витрачені твої благодійні гроші?», — адресує співвітчизникам риторичне запитання Павло Новіков, екс-директор Української біржі благодійності (УББ), засновник консалтингової компанії Charity Tune. Читайте також: Мати Оксани Макар за гроші благодійників купила салон краси та розкішну квартиру Найчастіше з роботою благодійних організацій широкі маси українців стикаються перед виборами. Так, більше 60 фельдшерсько-акушерських пунктів на Житомирщині минулого літа отримали від фонду «Майбутнє Полісся» цінні подарунки — велосипеди. Двоколісні машини передавав фельдшерам Володимир Литвин, тоді — спікер парламенту і кандидат у нардепи, а за вдалим збігом обставин ще й батько Івана Литвина, засновника фонду «Майбутнє Полісся». Пальму першості у своїх руках надійно тримають директори шкіл, лікарень, дитсадків, ректори вузів і керівники інших відомчих установ. Майже при кожній подібній структурі діє фонд, єдиною метою існування якого є легалізація оплати послуг держустанов, які за законом не можуть займатися комерційною діяльністю. Таким чином, в 99 % випадків, за словами фахівців, ніхто не звітує перед дарувальниками про те, зібрали необхідну суму чи ні, чи вилікували людину і чому операція коштувала $ 300 тис., а не вдвічі дешевше. В результаті фондів у країні тисячі, а філантропічна активність населення близька до нуля.

Джерело: ТСН
Розділи: Суспільство

25 листопада

Інші дати
Народився Микола Пирогов
(1810, м. Москва, Росія – 1881) – видатний хірург та анатом, педагог. Засновник воєнно-польової хірургії. В розквіті творчих сил усамітнився в своєму невеликому матку «Вишня» неподалік Вінниці, де організував безкоштовну лікарню.
Розгорнути
Народився Іван Нечуй-Левицький
(1838, с.Стеблів, Черкаська область - 1918) — український прозаїк, перекладач. Автор творів «Микола Джеря», «Кайдашева сім»я»...
«Українська жизнь - то непочатий рудник, що лежить десь під землею, хоч за його вже брались і такі високі таланти, як Шевченко; то безконечний матеріал, що тільки ще жде робітників, цілих шкіл робітників на літературному полі». (Іван Нечуй-Левицький)
Розгорнути
Народився Клим Поліщук
(1891, с. Краснопіль, Житомирська область – 1937) – український письменник, публіцист, автор історичних романів «Гуляйпільський батько», «Отаман Зелений».
Розгорнути