chrome firefox opera safari iexplorer

Юдеї претендують на Караїмську кенасу у Києві. Назріває релігійний конфлікт

16 серпня 2013 о 15:36

Частину приміщення Караїмської кенаси, де нині функціонує Будинок актора, рішенням комісії Київради з питань власності передано Об’єднанню хасидів ХАБАД-Любавич іудейських релігійних організацій України, яке не має жодного стосунку до караїмської релігійної традиції. Тому виник тристоронній конфлікт: між двома релігійними громадами і Будинком актора.

Про це повідомляє народний депутат Олександр Бригінець на своєму сайті, повідомляє РІСУ.

Олександр Бригінець, зокрема, зазначив, що до нього звернулися представники Караїмської релігійної громади у Солом’янському районі м. Києва з проханням посприяти їм у наданні доступу до будівлі кенаси для проведення богослужінь та захистити Будинок актора від рейдерських претензій.

Депутат наголошує, що є рішення постійної комісії Київради з питань власності від 18.12.2012 р. про передачу Об’єднанню хасидів ХАБАД-Любавич юдейських релігійних організацій України частини нежитлових приміщень колишньої Караїмської кенаси, в якій функціонує Будинок актора за адресою: вул. Ярославів Вал, 7.

«Сама по собі ідея передавати споруди храмів для богослужінь тим громадам, яким вони належали — абсолютно нормальна річ. Сьогодні є чимало випадків, коли громади борються за храми, що їм належали. Це і католики, які хотіли би повернути собі у повне користування Собор Св. Миколая відомий киянам, як органний зал; це і старообрядники, які хотіли би повернути собі приміщення, де знаходилася церква Успіння Пресвятої Богородиці, де зараз функціонує Інститут археології НАН України; це, як бачимо, і караїми, які претендують на можливість поновлення богослужінь в Караїмській кенасі», — каже О.Бригинець.

Проте, як зазначається у зверненні караїмів, історично доведено, що караїмський храм було збудовано на кошти саме караїмської релігійної громади, яка не має нічого спільного з жодною з юдейських громад, тому майнові претензії з боку єврейської громади є юридично не доведеними. Крім того, ситуація навколо Будинку актора призводить до занепокоєння та протестних настроїв караїмських громад світу.

«Я також підтримую прагнення однієї з іудейських громад мати свій храм. Але переконаний, що це не можливо зробити, використовуючи для богослужінь приміщення, яке історично належало іншій громаді, без згоди на це цієї громади», — вважає О. Бригинець.

Саме тому, Бригинець закликав О. Попова терміново провести консультації між представниками Будинку акторів та представниками двох релігійних громад для того, щоб вирішити питання використання Караїмської кенаси в інтересах релігійної громади, але при цьому зробити все можливе, щоб унікальний заклад культури – Будинок актора – не постраждав.

«Можна використати досвід на основі тих прикладів, які я наводив вище. Також пропоную розглянути варіант сприяння зі сторони влади Будинку акторів та юдейській громаді в отриманні інших приміщень вразі, якщо Караїмська кенаса буде передана караїмській громаді», — висловив пропозицію О.Бригинець.

Нардеп звернувся до голови КМДА О. Попова з проханням розглянути звернення представників Караїмської релігійної громади у Солом’янському районі м. Києва і працівників Будинку актора Національної спілки театральних діячів України та надати відповідні доручення.

24 листопада

Інші дати
Народився Олекса Стороженко
(1806, с. Лисогори, Чернігівська область – 1874) – український письменник, етнограф, художник. Автор двотомного видання «Українські оповідання», в основі значної частини яких - народні перекази, анекдоти, прислів'я.
«Наша чудова українська врода, нагріта гарячим полуденним сонцем, навіва на думи насіння поезії та чар. Як пшениця зріє на ниві і складається у копи і скирти, так і воно, те насіння, запавши у серце й думку, зріє словесним колосом і складається у народні оповідання й легенди» (Олекса Стороженко)
Розгорнути