chrome firefox opera safari iexplorer

Плату за прохід до «Ластівчиного гнізда» можуть скасувати?

18 лютого 2011 о 12:23

Віце-прем`єр Ради міністрів Криму — міністр економічного розвитку та торгівлі Катерина Юрченко доручила Міністерству культури автономії спільно з Республіканським комітетом із охорони культурної спадщини до 20 березня розробити концепцію розвитку замку «Ластівчине гніздо» — одного із символів регіону, повідомила прес-служба кримського уряду.

«Після того, як концепція буде затверджена, ми виступимо з пропозицією до Верховної ради Криму про передачу об`єкту в управління Ради міністрів автономії, оскільки місцеві органи самоврядування неефективно й недоцільно використовують цей пам`ятник культури. Ганьба, яка відбувається на території «Ластівчиного гнізда», однозначно буде нами припинена — законними способами й методами», — сказала Юрченко.

Вона вважає обурливим безконтрольне стягнення грошей за прохід до «Ластівчиного гнізда» з туристів і жителів кримського півострова.

За даними Радміну, плату за прохід до пам`ятника стягують представники товариства з обмеженою відповідальністю «Бізон».

Гаспринська селищна рада і «Бізон» уклали договір про спільну діяльність у 1996 році. Підписанти повинні були вести спільну діяльність із ремонту, реконструкції, ефективної експлуатації пішохідної стежки.

«З 1996 року до цього часу «Бізон» жодного разу не відзвітував про результати господарсько-фінансової діяльності. А також без узгодження із Гаспринською селищною радою збільшив вартість квитків із 1 до 5 грн., а в літній період 2010 року — до 25 грн. із людини», — повідомив провідний фахівець-юрист селищної ради Гаспри Сергій Степаненко.

За словами Юрченко, Радмін звернеться до прокуратури з приводу ситуації, що склалася на стежці й майданчику навколо «Ластівчиного гнізда», щоб до початку курортного сезону навести порядок на цьому об`єкті

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Новини Дивитися всі