chrome firefox opera safari iexplorer

10 змін, які чекають на українські виші

01 липня 2014 о 16:52

Сьогодні, 1 липня, депутати ухвалили у другому читанні закон, який кардинальним чином змінить систему вищої освіти в Україні.

Еспресо.TV проаналізувало, які ж основні зміни передбачає цей документ:

1.    Мовою викладання у вишах має бути винятково українська.

2.    Університети отримають автономію та зможуть самі розпоряджатися власними коштами.

Також виші отримають право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності, але вона не підлягає продажу.

Автономія стосується визначення форми навчання, розробки та введення освітніх програм, присудження ступенів вищої освіти, надання додаткових навчальних послуг тощо.

3.    Змінюється структура освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до західних стандартів.

Аспірантуру, докторантуру, освітньо-кваліфікаційні рівень спеціаліста, наукову ступень кандидата наук скасовують. Тепер законом прописана дошкільна освіта, з’явиться наукові ступені доктора філософії та доктора наук за фахом.

4.    Ліквідуються такі заклади освіти як технікум, училища та консерваторія. Замість маємо коледж, інститут, академія та університет.

Щоб здобути рівень молодшого спеціаліста треба подавати документи до коледжу, а бакалавра, магістра, доктора філософії, доктора наук до університету, академії або інституту.

5.    Скасовуються державні рівні акредитації навчальних закладів, натомість залишаються університети, академії, інститути.

Нагадаємо, що раніше відповідно до статусу вищих навчальних закладів встановлено чотири рівні акредитації: I рівень — технікум, училище, інші прирівняні до них вищі навчальні заклади; II рівень — коледж, інші прирівняні до нього вищі навчальні заклади; III рівень — інститут, консерваторія; IV рівень — інститут, консерваторія, академія, університет.

За результатами акредитації вищих навчальних закладів, закладів післядипломної освіти Міністерство освіти України разом з міністерствами і відомствами, яким підпорядковані навчальні заклади встановлює рівень акредитації навчального закладу. Ця процедура передбачала чимало корупційних схем.

6.    Має бути створено національне агентство з якості вищої освіти та незалежні установи оцінювання і забезпечення якості вищої освіти.

Ця структура буде вести аналіз якості освітньої діяльності ВНЗ, займатися ліцензійною експертизою, формуванням єдиної бази спеціальностей, затвердженням стандартів вищої освіти, акредитацій спеціальностей. Раз на рік агентство має оприлюднити результати своєї роботи.

7.    Законопроект прописує принципи проведення незалежного зовнішнього тестування та внормовує ЗНО як основний критерій вступу до вишу.

Прийом абітурієнта для отримання ступеня молодшого спеціаліста або бакалавра здійснюється за результатами незалежного зовнішнього тестування та конкурсу їх творчих  або фізичних здібностей, а також враховує середній бал атестата.

З 2016 року абітурієнт, складаючи ЗНО буде вказувати заклади, де він би хотів навчатися. Якщо він отримає вищий результат ЗНО, потрапить до того університету, який обрав як пріоритетний. Державні кошти, виділені на навчання, підуть саме цьому закладу.

Основною ідеєю системи грантів є конкуренція між університетами за абітурієнтів. А конкурувати навчальні заклади мають високою якістю освіти.

8.    Передбачено створення електронної бази даних.

Вся інформація про видані дипломи має вноситься вузами в Єдину державну електронну базу з питань освіти.  Доступ до цієї бази повинен здійснюватися через офіційний сайт Міносвіти.

9.    Зникла норма, за якою студенти зобов’язані відпрацювати за направленням три роки, якщо вони навчались за рахунок держави.

10.    Ринок праці і освітяни повинні взаємодіяти.

Має бути створена єдина національна система кваліфікацій та налагодження ефективної взаємодії сфери освітніх послуг та ринку праці, відповідно до європейських стандартів та із залученням об’єднань організацій роботодавців.

Джерело: Твоє місто
Розділи: Новини освіти

2 січня

Інші дати
Народився Тадей Рильський
(1841, с.Ставище Київської області – 1902) - український громадський і культурний діяч. Батько добре відомого поета-академіка, перекладача, директора Інституту фольклору й етнографії Академії наук України, громадського діяча, депутата Верховної Ради СРСР п’ятьох скликань поспіль Максима Рильського.
«Наше покоління, відчуваючи необхідність гуманного єднання з народною масою, почало вдивлятися в минуле і теперішнє життя народу, земля якого нас вигодувала, пісня котрого пробудила в нас перші сердечні думи, з котрим ми, врешті, маємо з’єднатися в майбутньому» (Тадей Рильський).
Розгорнути
Народився Ярослав Пастернак
(1892, м.Хирів Львівської області - 1969) – український археолог. Найважливіші розкопки провів на терені княжого Галича, де відкрив Успенський собор з саркофагом Ярослава Осмомисла.
Розгорнути
Народилася Оксана Сенатович
(1941, м. Бережани Тернопільської обл. - 1997) - українська письменниця, перекладачка, авторка збірок лірики, книжок для дітей.
Розгорнути