chrome firefox opera safari iexplorer

Частину скіфського золота повернули Україні, решту не віддають

06 вересня 2014 о 10:29

19 предметів із колекції Національного музею історії України, які експонувалися на виставці «Крим. Золото і таємниці Чорного моря» в Амстердамі, було передано співробітникам київського музею і в четвер, 4 вересня, відправлено до Києва.

Про факт передачі повідомили в прес-службі Музею Алларда Пірсона, де проходила експозиція, котра стала предметом суперечки між Україною і Росією.

У Музеї історичних коштовностей, який є філією Нацмузею історії, серед них є золоті та срібні предмети з розкопок скіфських курганів (два експонати, в т.ч. золотий шолом із зображенням битви скіфів) та сарматських курганів (оздоблення одягу, сережки). Речі відносяться до античного періоду — від 4 століття до н.е. до перших століть н.е.

За рішенням, про яке раніше заявляв Музей Алларда Пірсона, решту об'єктів з музеїв Сімферополя, Керчі, Бахчисараю і Херсонеса залишать у Нідерландах до того моменту, поки сторони не домовляться про права власності або музей не отримає компетентний юридичний висновок щодо цього.

Нагадаємо, 29 серпня в Міністерстві культури України заявили, що колекцію виставки «Крим: золото і таємниці Чорного моря» мають намір повернути до Києва протягом вересня. Уразі, якщо Нідерланди відмовляться передати цінності Києву, Мінкульт має намір звернутися до суду.

Джерело: Gazeta.ua
Розділи: Новини культури

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути

Новини Дивитися всі