chrome firefox opera safari iexplorer

Микола Томенко: Громадськість нарешті повернула Шевченка в лавру

29 вересня 2014 о 15:01

«Про необхідність повернення Тараса Шевченка в Києво-Печерську лавру говорилося вже не одне десятиліття, і нарешті нам спільно вдалося це зробити без залучення бюджетних коштів та чиновників», – про це сьогодні на відкритті пам’ятного знаку Т. Шевченку на території лаври сказав ініціатор ідеї, голова громадського оргкомітету та засновник Фонду «Рідна країна» Микола Томенко.

«Це – символічна подія, – зауважив М. Томенко. – Адже так історично сталося, що попередня влада здебільшого пошановувала похованих в лаврі ворогів України та критиків Шевченка».

Він нагадав, що свого часу П. Столипін, який похований на території Києво-Печерської лаври, неодноразово заявляв, що «зробить все, щоб пам’ятники Шевченка ніколи не з’явились в Україні». До речі, зауважив М. Томенко, історія зі встановленням пам’ятника Т. Шевченку у Києві теж є складною, бо його встановили аж з п’ятої спроби.

Микола Томенко звернув увагу, що пам’ятний знак зроблений в такий спосіб, що кожен може умовно доторкнутися до місця роботи Т. Шевченка, копії його мольберта, порівняти, як з плином часу змінилася Церква Всіх Святих, яку він малював у 1846 році, і територія навколо неї.

«Сподіваємось, що з поверненням Шевченка в лавру та відкриттям пам’ятного знаку на його честь Києво-Печерська лавра стане більш українською, а Українська православна церква, що перебуває на території лаври, ближчим часом позбудеться свого додатку «Московський патріархат», – підсумував Микола Томенко.

Довідково 

З нагоди святкування 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка виникла ідея встановлення пам’ятного знаку на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» на місці, де Тарас Шевченко робив свої відомі малюнки лаври, зокрема, у 1846 році намалював Церкву Всіх Святих.

Проект реалізовано за кошти меценатів та членів Громадського оргкомітету. Пам’ятний знак виготовлено Творчою майстернею Олеся Сидорука та Бориса Крилова. Надпис на композиції пам’ятного знаку: «Тут 1846 року Тарас Шевченко намалював етюд «Церква Всіх Святих у Києво-Печерській лаврі».

Громадський оргкомітет, до складу якого входять засновник Фонду «Рідна країна» Микола Томенко, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації музеїв Сергій Гальченко, секретар Національної спілки журналістів Віктор Набруско, а також лауреати Шевченківської премії Анатолій Хостікоєв, Наталія Сумська та Марія Матіос, провів конкурс на кращий пам’ятний знак та обрав переможця. Проект пам’ятного знаку був презентований громадськості та затверджений Вченою радою Заповідника.

Урочисте відкриття пам’ятного знаку відбулося 29 вересня, в день створення Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».

Джерело: tomenko.ua
Розділи: Громадська думка

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути