Інсульт – друга у світі причина смерті й третя – інвалідності.
Інсульт – це раптова смерть частини клітин головного мозку внаслідок нестачі кисню через порушення кровопостачання, що, своєю чергою, настає в результаті блокування або розриву кровоносних судин. Наслідками інсульту можуть бути параліч, деменція (недоумство), депресія, що важко піддається лікуванню.
За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, 70% інсультів і 87% летальних (смертельних) випадків внаслідок інсульту, та скорочення тривалості життя після пережитого інсульту припадають на країни з низьким і середнім рівнем доходів населення. В країнах з високим рівнем доходів Кількість випадків інсульту скоротилася протягом останніх 20 років на 42%.
Інсульт «помолодшав» на 15 років і став значно частіше смертельним. Від нього потерпають і вмирають люди в активному, продуктивному віці. Тобто, проблема з медичної перетворилася ще й на соціальну.
2006 р. Всесвітня організація з проблем інсульту (World Stroke Organization, WSO), ініціювала відзначення Всесвітнього дня боротьби з інсультом. Відтоді щороку 29 жовтня в цілому світі відбуваються заходи для поширення знань щодо попередження та лікування інсульту,надання допомоги при інсульті, догляду за людьми, які пережили інсульт.
Кілька фактів про інсульт:
- 1. Перша нформація. Інсульт першим «виявив» відомий давньогрецький лікар Гіпократ ще у 460-і роки до нашої ери. Він зафіксував знепритомнення, пов’язане з раптовими проблемами у головному мозку. Клавдій Гален, також грецький лікар, описав перебіг інсульту, зокрема – дедалі глибшу непритомність, що часто закінчується смертю. Гален назвав хворобу «апоплексією», тобто – паралічем. Відтоді слово «апоплексія» досить довго використовувалося для означення інсульту. Німецький вчений Р.Вірхов встановив, що інсульт спричиняється тромбозом судин внаслідок жирового переродження стінок артерії та атеросклерозу.
2.Причини. Найчастіше — артеріальна гіпертензія (гіпертонія), захворювання серця, великі фізичні навантаження, психологічна травма, спазм судин.
3.Фактори ризику. Гіпертонія, підвищений рівень ліпідів (жирових сполук, що не розчиняються у воді), цукровий діабет, паління, похилий вік, низька фізична активність, нездорове харчування, ожиріння.
4.Ознаки інсульту:
-раптовий сильний головний біль без явної причини; -раптова слабкість у м’язах або оніміння однієї половини тіла (обличчя, рука, нога); -раптове порушення мовлення; -раптове порушення зору, роздвоєння предметів; -раптова втрата рівноваги (дуже часто – вкупі з нудотою та знепритомненням).
5.Перша допомога при інсульті:
-переконатися, що хворий може дихати. Якщо дихання порушене, обережно покласти хворого на бік, при потребі — очистити ротову порожнину;
— виміряти (за можливості) артеріальний тиск і рівень цукру в крові, записати показники, щоб передати лікарям. Також важливо бодай приблизно встановити, коли стався інсульт;
— розташувати хворого у зручній для нього позі.
Не можна: знижувати тиск до приїзду лікарів (високий тиск при інсульті – це спроба мозку адаптуватися); поїти чи годувати хворого.
Головне — треба негайно викликати «швидку». Кожна хвилина – на вагу золота! Що швидше почнеться лікування, то менше клітин головного мозку буде пошкоджено.
6.Профілактика інсульту. Систематичне вимірювання артеріального тиску (особливо якщо є схильність до його підвищення); регулярне відвідування лікаря; фізична активність та здорове харчування; відмова від шкідливих звичок.
Будьмо здорові та дужі!
«Рідна країна»